Межа додаткового блага

Якось одна жінка у США позивалася до виробника «Нутелли» і вимагала відшкодувати шкоду, спричинену тим, що її син набрав зайвої ваги, вживаючи цей продукт. Суд відмовив їй у стягненні шкоди, пославшись на висновок експертів у галузі харчування. А експертний висновок полягав у тому, що «Нутелла» не шкідлива сама по собі, шкідлива та її кількість, яку дитина споживала понад норму, понад межу. Кожен продукт має свою межу, за якою він перетворюється у шкідливий.

Цікаво мені, чи мають відчуття тієї межі в ДФСУ?

Так в ІПК, що на стор.2 нашого Моніторингу від сьогодні, ДФСУ дійшла висновку про те, що при застосуванні вахтового методу роботи перевезення працівників від пункту збору до пункту роботи і назад, роботодавець повинен вартість такого перевезення включати в дохід працівника і оподатковувати його податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

Але ж ці працівники користуються не лише транспортом роботодавця, а й електроенергією для світла, щоб видно було їм, що вони роблять, стільцями, на яких вони сидять, столами, за якими працюють, станками, на яких працюють… То чому би вартість усіх цих «додаткових благ» не включити в дохід працівники і не оподаткувати??? Де та межа, до якої додаткового блага немає та після якої воно виникає???