Про деофшоризацію

Повільно та дещо невпевнено, але Україна змушена реагувати на світову тенденцію деофшоризації, впроваджуючи у своє законодавство відповідні нормативно-правові акти.

Черговим новим таким актом з боку наших владних органів є нещодавня постанова НБУ від 02.04.2019 № 58 «Про затвердження Змін до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу». Як видно з назви цієї постанови, зміни вносяться до положення про фінансовий моніторинг. Після вивчення змісту цих змін, стає зрозумілим, що компаніям, які працюють з нерезидентами (особливо з тими, які платять мало податків або взагалі їх не платять), доведеться переглянути умови співпраці з такими нерезидентами або й взагалі відмовитися від такої співпраці.

Справа у тому, що вказаними змінами у правовий обіг вводиться поняття «компанії-оболонки». Під такою компанією буде розумітися юридична особа-нерезидент, яка не здійснює фактичної господарської діяльності в країні реєстрації (відсутні достатні активи та/або працівники для здійснення відповідного виду господарської діяльності) та/або структура власності якої не дозволяє встановити реальних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів). Отже, мова йде про класичні офшорні компанії, які, як правило, створюються та використовуються виключно для оптимізації податків та фінансових потоків.

Проте, лише введенням терміну «компанія-оболонка» НБУ не обмежився. Згідно зі змінами відтепер клієнти банків, які працюють з нерезидентами, щодо яких у банка є сумніви відносно їх «благонадійності», зобов’язані будуть надавати банкам документи та інформацію, які б підтверджували, що нерезидент не є «компанією-оболонкою» (зокрема, потрібно буде надавати фінансову звітність нерезидента, а також докази того, що у нерезидента є офіс та працівники на умовах трудового договору).

Якщо ж клієнт банку не зможе надати банку відповідні підтвердні документи або надані документи не переконають банк у тому, що контрагент-нерезидент не є «компанію-оболонкою», банк матиме право навіть відмовити клієнту у проведенні фінансової операції.

Отже, слід очікувати, що багатьом компаніям доведеться переглянути свої взаємовідносини з «особливими» нерезидентами або ж максимально розкрити перед банком інформацію про таких нерезидентів (повідомивши банку інформацію про їх кінцевих бенефіціарів та «забезпечити» нерезидента офісом і працівниками), а може й взагалі відмовитися від роботи з такими нерезидентами.

Сергій Єфімов, адвокат

Підписатись на Моніторинг