Арешт майна: маємо “козирі” у рукаві

Вітаємо Вас!

30.05.2019 слідчими Державного бюро розслідувань, після отримання 12000 $ неправомірної вигоди було затримано двох посадовців ГУ ДФС у місті Києві.

На перший погляд нічого, на жаль, надзвичайного, якщо не брати до уваги, що одним із фігурантів є слідчий, а грошові кошти, як вказує прес-служба ДБР, серед іншого, вимагалися за повернення ним вилучених під час обшуків документів.

При цьому випадки неповернення вилученого майна, є абсолютно непоодинокими, і носять абсолютно систематичний характер.

Із незрозумілих на те причин, слідчі, вилучаючи у ході проведення огляду/обшуку майно, починають вважати його «своїм» і розлучаються із ним дуже болісно, наче дитина з іграшкою.

І для того, щоб якомога довше утримати таке майно, що тільки слідчі не вигадують.

Кримінальним процесуальним кодексом України встановлені чіткі строки на абсолютно усі дії, пов’язані подальшою «долею» тимчасово вилученого майна, а саме такий статус має майно після вилучення у ході обшуку/огляду.

Так от, КПК України зобов’язує слідчого/прокурора, у випадку вилучення майна (окрім того, що вилучено з обігу та безпосередньо вказане в ухвалі слідчого судді на дозвіл про проведення обшуку) звернутися із клопотанням про його арешт, щоб так би мовити «легалізувати» законність його утримання не пізніше наступного робочого дня, інакше таке майно негайно повертається володільцю.

Ось тут і починається «магія» переконання слідчих суддів у тому, що абсолютно усе вилучене майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, на всьому майні є сліди вчинення кримінального правопорушення і все-все є речовими доказами, що окрім усього, сказаного вище, ще й закріплюється вкрай важливим документом слідчого/прокурора під назвою – «Постанова про визнання речовим доказом».

Але на всякого «мага» знайдеться і свій «інквізитор».

У більшості випадків доводиться пояснювати, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження.  Так от, підтвердження таких можливостей є обов’язком сторони обвинувачення, і саме вона має доводити наявність обставин, що можуть викликати такі можливості.

Окрім цього, та ж сторона обвинувачення повинна довести одночасне існування того, що:

  • існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
  • потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, прокурора;
  • може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Попри все це, слідчі та прокурори чомусь забувають, що арешт майна не завжди передбачає повну заборону доступу до нього володільця, а може бути накладений у формі заборони на відчуження, розпорядження та/або користування майном.

Нещодавно нашими юристами у ході судового розгляду клопотання слідчого про арешт майна (автомобіля, учасника ДТП) у кримінальному провадженні по факту ДТП (з потерпілим), були заявлені відповідні заперечення, що ґрунтувалися на недоведенні стороною обвинувачення вказаних вище ризиків та обставин, які ці ризики підтверджують.

У результаті клопотання слідчого було задоволено частково, а арешт накладено шляхом заборони лише відчужувати автомобіль, що відповідно до КПК України тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна. Іншими словами, слідчий суддя дійшов висновку про те, що тримати автомобіль на штрафному майданчику до закінчення слідства немає сенсу, і нічого страшного у тому, що володілець такого авто буде ним у цей час користуватися.

Тож у всіх випадках, пов’язаних із появою у Вашому житті правоохоронних органів, особливо органів досудового розслідування, не забувайте про те, що навіть найуспішніші юристи та судді користуються послугами адвокатів, адже коли справа доходить до нас самих ми, на жаль, не завжди можемо сприймати все таким, яким воно є насправді.

P.S.#1у додатку невеличка пам’ятка з контактами наших юристів, які займаються захистом у кримінальних провадженнях. Вона для того, щоб ми могли надати Вам допомогу вчасно. Щоб нею скористатися, Вам як фізичній особі просто треба укласти з нами договір та мати при собі нашу пам’ятку.

P.S.#2 і нехай вона Вам ніколи не знадобиться.

Владислав Головатюк, помічник адвоката