“Борітеся – поборете!”

Є такий вираз: «Правила гри до початку гри». Він означає, що всі умови діяльності, у тому числі і щодо внесення змін до таких умов, сторони повинні погодити до початку здійснення діяльності. Це потрібно для того, аби кожна сторона чітко розуміла, що і як можна робити, наслідки виконання/невиконання, мала так звані «законні очікування». Таке ж правило діє і щодо законодавства. Наприклад, при внесенні змін до правил оподаткування, такі зміни можуть застосуватися не раніше, ніж через півроку після їх внесення – для того, щоб у платників податків був час оцінити такі зміни та можливість сплачувати податок у майбутньому, при неможливості ж його сплати була можливість відчужити об’єкт оподаткування/іншим чином змінити умови для зняття з себе тягаря оподаткування.

Але державні органи України не завжди дотримуються цього правила – згадати, наприклад, швидке, з порушенням встановлених строків введення «транспортного податку», та тривалі судові процеси, поки суди все ж таки не сформували єдину правову позицію на користь платника податків.

Та не завжди державні органи України можуть вирішити такі справи самостійно, захистити права громадян. Наприклад, у справі Світ розваг, ТОВ та ін. проти України суди України відмовили у захисті, а поновив порушені права лише Європейський суд з прав людини.

А саме, справа стосувалася заборони азартних ігор, запровадженої у 2009 році на території України, та подальшого анулювання раніше виданих довгострокових ліцензій на ведення грального бізнесу, внаслідок чого мало місце порушення права мирно володіти майном. Заявниками були громадянка України Станко та дві українські компанії: ТОВ «Світ Розваг», ПП «Ігро-Бет».

У 2009 році парламент прийняв закон, яким було повністю заборонено азартні ігри, а Міністерством фінансів було негайно зупинено дію всіх ліцензій на зайняття гральним бізнесом. Парламент скасував вето Президента на цей закон у червні 2009 року, і він одразу набрав чинності. Всі ліцензії на зайняття гральним бізнесом були анульовані відповідно до нового закону.

Заявники подавали заяви до суду про стягнення компенсації, проте судами України було відмовлено у задоволенні таких вимог. Заявники стверджували, що у зв’язку із анулюванням їхніх ліцензій на ведення грального бізнесу, вони не отримали належної компенсації.

У цій справі ЄСПЛ нагадав, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету; окрім того, втручання у право власності має здійснюватися з дотриманням «справедливої рівноваги» між інтересами суспільства і дотриманням передбачених прав. Такий «справедливий баланс» не буде дотримано у разі, якщо зацікавлена особа нестиме надмірний тягар.

Окрім іншого, ЄСПЛ звернув увагу на те, що ним не розглядається питання доцільності дозволу або заборони азартних ігор як загалом, так і в Україні зокрема. Те, що розглядає ЄСПЛ у цій справі – конкретні норми законодавства, які були застосовними до заявників, і те, як вони були реалізовані. Врахувавши факт того, що заявники не порушували норм законодавства, а теоретичний строк перехідного періоду становив усього 40 днів з моменту прийняття законодавчих змін про заборону грального бізнесу до набрання ним чинності, що було необґрунтовано мало, а також факт відсутності права заявників на компенсацію у зв’язку з анулюванням їх ліцензій, ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції (констатоване порушення: порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції (право на мирне володіння майном) у зв’язку із зупиненням дії ліцензії заявниці Станко; порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції щодо способу анулювання ліцензії заявників). За рішенням суду Україна повинна виплатити 300 тис. євро ТОВ «Світ розваг», 58 500 євро – пані Станко, 135 тис. євро – ПП «Ігро-Бет», та компенсувати 19 414 євро на витрати.

Як бачимо, якщо парламент приймає закони, які порушують Конвенцію, а українські суди не можуть захистити порушене право, це ще не означає, що право не порушене і його не можна захистити – є ще Європейський Суд з прав людини. Тож, як писав Тарас Шевченко: «Борітеся — поборете!».

 

З нашого Моніторингу також дізнаєтесь відповіді на питання щодо ПДВ, пов’язані з перетворенням юрособи; що є копією документа на папері для електронного документа, на думку ОВПП ДФС; ознайомитесь із адміністративними обмеженнями, які скасовані Нацбанком в рамках валютної лібералізації тощо.

Марина Костенко, Адвокат, Партнер

Підписатись на Моніторинг