ДФСУ штовхає платника податку на порушення закону

Вітаю,

ДФС України видала таку цікаву ІПК від 05.08.2019 № 3650/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, в якій, розмірковуючи над тим, яким чином оподаткувати фізичних осіб – нерезидентів, дійшла такого висновку: «…дохід у вигляді вартості послуг проживання та проїзду фізичних осіб, у тому числі нерезидентів, які оплачуються юридичною особою – резидентом за власний рахунок, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу таких фізичних осіб як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах».

І ніби можна погодитися з таким висновком, та от у цій же ІПК ДФСУ обов’язок сплати ПДФО і ВЗ до бюджету покладає на юридичну особу, яка, на думку ДФС і в цій ситуації є податковим агентом.

Проблема в тому, що податковий агент зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок. А в ІПК розглянуто ситуацію коли послуги проживання і проїзду фізичної особи-нерезидента юридична особа – резидент оплачує за власний рахунок.

Виходить, що юридична особа, яка оплачує проживання нерезидента в готелі, чи проїзд його літаком, повинна сплачувати готельєру чи авіакомпанії оплату їх послуг за вирахуванням ПДФО та ВЗ. І порушити право готельєра чи авіакомпанії на отримання повної оплати за їх послуги.

Або ж юридична особа, яка оплачує проживання нерезидента в готелі, чи проїзд його літаком, повинна сплачувати готельєру чи авіакомпанії оплату їх послуг без вирахуванням ПДФО та ВЗ і порушити при цьому податкове законодавство.

Виходить, що ДФСУ у будь-якому разі примушує платника податку порушити якесь одне законодавство?   

Олександр Єфімов, Керуючий Партнер, адвокат, аудитор

Підписатись на Моніторинг