Чому часто ваші права вас і обмежують

Вітаємо Вас!

Зазвичай проведення камеральної перевірки, та в принципі як і всіх інших, із вірогідністю 99% закінчуються для платників податків отриманням акту перевірки. Отримання ж довідки залишається прерогативою «обраних».

Серед науковців та деяких публічних осіб поширена вкрай цікава думка стосовно того, що велика кількість прав породжує ще більшу кількість обов’язків. Тобто, для прикладу, держава, надаючи певному її суб’єкту право, як правило, встановлює дуже непростий алгоритм його реалізації. Усім відомо, що учасники бойових дій, зокрема, мають право на безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Проте після спроб учасниками бойових дій реалізувати таке «ПРАВО» у більшості із них виникає бажання ніколи не чути про нього, бо реалізація такого права призводить до збільшення кількості відмерлих нервових клітин та безнадійно витраченого часу.

Так само і платники податків, для реалізації свого «ПРАВА», іноді починають замислюватися над зміною свого резидентства.

Нещодавнодо нашої фірми звернулося підприємство із невеличкою проблемою. На їх юридичну адресу прийшов лист від контролюючого органу. З деяких причин цей лист отриманий не був та повернувся назад.

Проте, через декілька днів, платник податків все таки дізнався, що лист цей був саме від контролюючого органу, а в ньому, як виявилося потім, знаходилися ОДНОЧАСНО, тут увага, акт за результатом проведення камеральної перевірки та податкове повідомлення-рішення.

Дійсно, згідно з пунктом 86.2 статті 86 ПКУ за результатами камеральної перевірки у випадку встановлення порушень складається акт і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків. Але ж відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПКУ податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки.

Тобто, спочатку платнику податку надсилається акт камеральної перевірки, і тільки після цього (протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення/невручення та повернення такого акта до контролюючого органу), окремим листом вже надсилаються податкові повідомлення-рішення контролюючого органу.

Одночасне надсилання і акта перевірки, і податкових повідомлень-рішень є неправомірними, до того ж призводить до фактичного позбавлення платника податку права на подання заперечень на акт перевірки.

Після того, як підприємство про все це дізналося, воно намагалося все таки, як би це смішно не звучало, РЕАЛІЗУВАТИ СВОЄ ПРАВО, прямо передбачене підпунктом 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПКУ, шляхом здійснення дзвінка безпосередньо до контролюючого органу, де їм повідомили (приблизно дослівно): «Вам акт надсилали? ППР надсилали? Ну і що, що це одним листом? Яке оскарження? Ви вже пропустили усі строки! Не видумуйте, Вам ще раз ніхто показувати та надавати акт не буде, Ви своє право на оскарження втратили!».

Історія закінчилася добре, але сам факт того, що саме для такого закінчення платнику податків довелося скористатися ще, як мінімум, трьома своїми правами, починає змінювати мислення та визнавати, що збільшення кількості прав у геометричній прогресії збільшує кількість дій, потрібних для їх реалізації.

Владислав ГОЛОВАТЮК, помічник адвоката

Підписатись на Моніторинг