Коронавірус: що потрібно знати бізнесу

Вітаємо Вас!

Щогодини кількість новин про коронавірусну інфекцію (COVID-19, SARS-CoV-2) у глобальному масштабі зростає ще швидше, ніж поширюється сам вірус. Чи не кожен із нас останнім часом вже звично починає та закінчує свій день запитом про події, пов’язані із пандемією. Адже це явище без перебільшення стосується всіх.

У сфері бізнесу коронавірус сьогодні також у топі обговорень. Запроваджені можновладцями карантинні заходи неминуче призведуть до збитків та втрат чи не всіх підприємців. Аби хоч якось захистити бізнес від негативних наслідків карантину, Верховна Рада 17.03.2020 прийняла Закон № 530 та Закон № 533 (останній – про внесення змін до ПКУ та інших законів України щодо підтримки платників податків, про який детальніше розповідатиметься у сьогоднішньому Моніторингу).

Окрім цього, Комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики анонсував розробку законопроєкту щодо зменшення орендної плати для підприємців, звівши її лише до витрат на утримання приміщень.

Однак ті орендарі, які орендували приміщення задля здійснення забороненої в умовах карантину діяльності (зокрема, для розміщення закладів громадського харчування, магазинів промисловими товарами на ринках та в ТРЦ тощо), вже сьогодні вправі не сплачувати орендну плату за такі приміщення на весь період карантину.

Підставою для цього є ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України, згідно із якою наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Законом № 530 встановлений Кабінетом Міністрів України карантин віднесено до форс-мажору, тобто – до надзвичайних та невідворотних обставин, які знаходиться поза межами впливу сторін договору. Тож названі вище орендарі з посиланням на вказані норми вже можуть направити орендодавцям повідомлення про відсутність у них обов’язку зі сплати орендної плати на час дії карантинних заходів.

Щодо інших договірних зобов’язань, то форс-мажорні обставини, за загальним правилом (ст. 617 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України), не звільняють від їх виконання. Такі обставини є лише підставою для звільнення особи від відповідальності за порушення зобов’язання.

Відтак, якщо у погодженому сторонами застереженні про форс-мажор, яке міститься у відповідному договорі, не міститься положень щодо впливу непереборної сили на виконання сторонами їхніх обов’язків, такі зобов’язання є чинними та обов’язковими для виконання сторонами одразу після закінчення дії форс-мажору. Звичайно ж, якщо сторони під час дії карантину не змінять відповідні умови договору чи взагалі не припинять його дію.

Тому радимо ретельно проаналізувати Ваші договори з контрагентами на предмет оцінки впливу карантину як обставини непереборної сили на виконання договірних зобов’язань та відповідальності за їх невиконання. Ми ж вкотре рекомендуємо не нехтувати умовами про форс-мажор і в нових договорах (змінах до вже існуючих) прописувати їх якомога детальніше.

Ірина Висіцька, Партнер, адвокат

Підписатись на Моніторинг