Фактичні перевірки ДФС щодо належного оформлення трудових відносин

В рамках оголошеної урядом ще восени минулого року боротьби з тіньовою зайнятістю населення та виплатою заробітних плат «у конверті» досить поширеними стали фактичні перевірки ДФС на підставі п.80.2.7 ст.80 ПК України.  Тобто перевірки, які проводяться у зв’язку з наявністю та/або отриманням органами ДФС інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати заробітної плати без сплати податків.

У більшості випадків контролери нададуть усі необхідні документи для їх допуску до перевірки (направлення, копію наказу про проведення перевірки, службове посвідчення), тому платнику для прийняття рішення щодо допуску чи недопуску до перевірки варто ретельно перевірити ці документи на предмет їх відповідності вимогам ПК України.

Такі фактичні перевірки проводяться без попередження платника податків. Проте, як й інші документальні перевірки, фактична перевірка проводиться на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) органу ДФС, оформленого наказом, копія якого має бути вручена платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки.

Особливо уважно слід перевірити наказ про проведення фактичної перевірки, зокрема чи вірно вказано підстави її проведення. Окрім посилання на п.80.2.7 ст.80 ПК України в наказі має бути посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки.

Сьогодні реальною підставою для проведення такої фактичної перевірки часто слугує скарга незадоволеного працівника платника податків до органу ДФС. Проте, у наказах на проведення  фактичної перевірки органи ДФС з якихось причин у якості підстави люблять зазначити не отримання скарги від фізичної особи щодо неналежних виплат заробітної плати або оформлення трудових відносин (із датою, вхідним номером), а вказують доповідну записку начальника одного з управлінь органу ДФС, що не відповідає вимогам ПК України.

Отже, якщо бачите таку підставу перевірки у вашому наказі, сміливо відмовляйте контролерам в допуску до фактичної перевірки та розпочинайте оскарження цього наказу у судовому порядку аби унеможливити накладення адміністративного арешту на ваше майно.

Якщо ж, перевіривши документи, бачите, що підстав для недопуску податківців немає, пам’ятайте які документи вони мають право вимагати при фактичній перевірці на підставі п.80.2.7 ст.80 ПК України.  При таких фактичних перевірках встановлюється наявність належного оформлення трудових відносин, з’ясовуються питання щодо: ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці. Зокрема перевіряються:

– штатний розклад і наказ про його затвердження, зміни;

– книги обліків наказів, руху трудових книжок;

– кадрові накази й накази по основній діяльності;

– табелі обліку робочого часу;

– трудові книжки працівників і вкладиші до них;

– трудові договори (контракти), зміни і доповнення до них;

– повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу, наказ (розпорядження) і заява про прийняття на роботу;

– цивільно-правові договори;

– документи, що підтверджують нарахування й виплату заробітної плати, авансу, індексації, відпускних і інших нарахувань працівникам;

– податкова звітність та звітність з єдиного внеску.

Також для з’ясування факту належного оформлення трудових відносин роботодавця з працівником, який здійснює трудову діяльність, у такого працівника можуть попросити пред’явити документи, що посвідчують особу або інші документи, які дозволять ідентифікувати особу (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

Вимагати від платника податків інші документи, що не пов’язані з питаннями дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виплатою заробітної плати у рамках такої фактичної перевірки податківці не мають права.

Марія Мильнікова, адвокат