Дата підготовки матеріалу: 2010-02-23

Автор статті: Сергій Єфімов  Адвокат, аудитор

Видання в якому опубліковано: «ЛІГА ЗАКОН»

Порядок та умови ліцензування господарської діяльності регулюються Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III (далі – Закон про ліцензування). Положеннями цього Закону передбачено лише механізм визнання ліцензій недійсними та механізм анулювання виданих ліцензій. Інші умови дострокового припинення дії ліцензії вказаним Законом не передбачені.

Переглядів: 8717    Рейтинг статті:



Дата підготовки матеріалу: 2010-02-23

Автор статті: Ірина Висіцька  Адвокат

Видання в якому опубліковано: «ЛІГА ЗАКОН»

Відповідно до ст. 249 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV особа, яка видала довіреність (за винятком безвідкличної довіреності), у будь-який час має право скасувати або передоручити довіреність. Відмова від цього права є нікчемною. Щоб реалізувати своє право на скасування нотаріально посвідченої довіреності, фізичній особі необхідно звернутись до нотаріуса із заявою про скасування довіреності, а також повідомити про скасування довіреності представника та третіх осіб, для представництва перед якими вона була видана.

Переглядів: 19460    Рейтинг статті:



21.05.2009 р. податковий орган направив платнику податків повідомлення про проведення планової перевірки, у якому зазначено, що планова перевірка розпочнеться з 30.05.2009 р. 30.05.2009 р. інспектор податкового органу з'явився в офісі платника податків з метою вручити направлення на перевірку, яке було датоване 30.05.2009 р. 09.06.2009 р. в офісі платника податків з'явились чотири посадові особи податкового органу, які повідомили, що вони прийшли з метою здійснення виїзної планової перевірки, та вручили План проведення виїзної планової перевірки. Платник податків відмовив податковому органу у проведенні перевірки на тій підставі, що його не було повідомлено про проведення планової перевірки за 10 днів. Через 2 тижні платник податків отримав від податкового органу лист, у якому з посиланням на направлення на перевірку від 30.05.2009 р. було прохання надати документи для планової перевірки. Але й у цьому разі платник податків відмовив податковому органу та звернувся до суду з позовом про визнання планової перевірки незаконною. Чи правильно вчинив у даному випадку платник податків та чи правильний спосіб захисту своїх прав він обрав?

Дата підготовки матеріалу: 2010-02-26

Автор статті: Сергій Єфімов  Адвокат, аудитор

Видання в якому опубліковано: «ЛІГА ЗАКОН»

Статтею 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-XII (далі – Закон № 509) передбачено, що право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Переглядів: 5982    Рейтинг статті:



Дата підготовки матеріалу: 2010-04-27

Автор статті: Сергій Єфімов  Адвокат, аудитор

Видання в якому опубліковано: «ЛІГА ЗАКОН»

Відповідно до абз. 5 п. 9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПАУ від 11.12.96 р. № 29 (далі – Положення № 29), у разі скасування в певній частині раніше прийнятого рішення органу державної податкової служби про нарахування суми податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу, раніше надіслане податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової вимоги, що містить нову суму податкового зобов'язання (податкового боргу). З цього приводу питань наче не виникає: якщо платник податку не погоджується із сумою податкового зобов'язання, що залишалась, він має оскаржити цю суму.

Переглядів: 6959    Рейтинг статті:



Дата підготовки матеріалу: 2010-04-27

Автор статті: Юлія Литвин, Юрист

Видання в якому опубліковано: «ЛІГА ЗАКОН»

У міжнародній комерційній практиці широко використовується таке поняття, як «франчайзинг». Під ним мається на увазі вид підприємницької діяльності, що здійснюється на підставі договору, згідно з яким одна сторона (франчайзер) передає іншій стороні (одержувачеві франшизи) в межах певного ринку збуту за винагороду право використання у комерційній діяльності франшизи, певного комплексу майнових та немайнових прав, що може включати фірмове найменування, товарний знак, інші об'єкти промислової та інтелектуальної власності, технічні знання, «ноу-хау». За таким принципом працюють, наприклад, всім відомий McDonalds, мережа готелів Hilton, окремі брендові магазини (Intimissimi, Victoria's Secret) та ін.

Переглядів: 9751    Рейтинг статті: