Два майже риторичних запитання до ДФС

Дата додавання матеріалу: 2018-05-07

Мої вітання,

 

кажуть, що реальності не існує. Є лише наше її бачення. Чули таку думку???

 

ДФС у своїй ІПК від 20.04.2018 р. N 1816/6/99-95-42-03-15/ІПК з назвою, що сама по собі вже дивує «Про відображення в податковому обліку з ПДВ відшкодованих працівниками послуг мобільного зв’язку» дійшла висновку: «якщо платник не може підтвердити виробничий характер телефонних переговорів або телефонні переговори проводилися працівниками в особистих цілях, то згідно з п. 198.5 ст. 198 Кодексу платник зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання». Тобто, якщо платник ПДВ не може підтвердити, що його працівник телефонував у виробничих цілях, то на вартість вже сплачених послуг телефонного зв’язку такий платник має нарахувати ПДВ. Так ніби він продав послуги зв’язку своєму працівникові.

 

Тож обіцяні два запитання:

1.    Чи дійсно реальність може мати такий вигляд?

2.    Чи можете собі уявити, що перевіряючі приймуть ВАШІ докази (бодай-які) на підтвердження виробничого характеру телефонних переговорів?

   

Особливо риторичним є друге запитання. Адже альтернативою прийняття вказаних доказів є ненарахування ПДВ. Чи осміляться податківці на такий «подвиг»?

Автор замітки: Олександр Єфімов

Переглядів: 71