Контракт з головою правління АТ

Питання: Голова правління акціонерного товариства – це особа, яка обирається на строк, визначений статутом товариства. І бувають ситуації, коли неможливо заздалегідь знати, кого оберуть. Але можлива ситуація, що залишать особу в посаді. Закінчується строк, згідно зі статутом припиняються повноваження. Обираємо на новий строк. Обов’язково звільняти та припиняти контракт?

          Відповідь: Відповідно до ст.92 ЦКУ, що врегульовує дієздатність юридичної особи, набуття цивільних прав та обов’язків, їх здійснення юридичною особою відбувається через її органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. При цьому «порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом». У певних випадках, встановлених законом, юридична особа може здійснювати свою дієздатність через своїх учасників. Відомості про органи управління разом з іншою інформацією відповідно до ст.89 ЦКУ вносяться до Єдиного державного реєстру (далі – ЄДР).

Згідно із ст.65 ГКУ «власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів». Керівника підприємства призначає (обирає) власник (власники) підприємства або уповноважений ним орган. З таким керівником повинен бути укладений «договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов’язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін».

Такий керівник підприємства без довіреності[1] діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Отже, якщо в статуті чи в установчих документах підприємства не зазначено інше, то від імені підприємства перед державним реєстратором та іншими особами може діяти власник такого підприємства, або уповноважений таким власником керівник. При цьому з керівником, який не є засновником, а є найманим працівником відповідно до ч.4 ст.65 ГКУ «укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов’язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін». Отже з найманим керівником господарського товариства має укладатися договір (контракт), який є підставою для виникнення прав, обов’язків та відповідальності.

Відповідно до ст.24 КЗпП при укладенні контракту додержання письмової форми є обов’язковим. У ч.3 ст.21 КЗпП зазначено, що контракт є особливою формою трудового договору. У ньому угодою сторін встановлюються «строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін». При цьому «сфера застосування контракту визначається законами України».

Як бачимо, ані ЦКУ, ані ГКУ не вказують на те, що у разі обрання чи призначення найманого керівника господарського товариства, в останнього виникають певні обов’язки, пов’язані з цією посадою. Виникнення обов’язків і відповідальності і ГКУ, і КЗпП пов’язують з виникненням трудових правовідносин, а саме з укладенням трудового договору (контракту). Та це й логічно, бо якби обов’язки і відповідальність керівника господарського товариства виникали з моменту його обрання, то цими обов’язками і відповідальністю можна було би обтяжувати будь-кого без його згоди. Можна було б, наприклад, Президента України обрати керівником ТОВ «Х». Однак без згоди останнього керівником ТОВ «Х» він не став. Виникла би ситуація, коли рішення учасників ТОВ «Х» про обрання Президента України керівником їхнього товариства є, а керівника де-юре немає.

З викладеного слідує, що для виникнення саме обов’язків і відповідальності керівника господарського товариства необхідним є укладення з ним трудового договору (контракту)Рішення учасників господарського товариства чи акціонерів АТ про обрання певної особи керівником є підставою для укладення такого договору (контракту), а також є підставою для виникнення у такої обраної особи повноважень діяти від імені господарського товариства.

А з цього висновку слідує й наступний висновок про те, що обов’язки та відповідальність керівника підприємства припиняються з припиненням саме трудових правовідносин, тобто з припиненням трудового договору (контракту).

Що ж до повноважень вчиняти юридичні дії від імені господарського товариства, то оскільки вони надаються рішенням учасників, позбавляють керівника цих повноважень також учасники своїм рішенням. Тобто з моменту прийняття зборами учасників (власником) рішення про обрання нового керівника, або про усунення попереднього, або у зв’язку зі збігом строку, на який було обрано голову правління АТ, у цього керівника припиняються його повноваження, навіть якщо при цьому трудовий договір (контракт) з ним ще не припинено (не розірвано).  Отже, якщо в трудовому договорі спеціально не передбачено його припинення/розірвання у зв’язку зі збігом строку, на який було обрано голову правління АТ, то такий трудовий договір продовжує свої автономне існування й після настання вказаної події: автоматичного припинення дії трудового договору не відбувається.

Відповідно до п.13 ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.2003  р. № 755-IV (далі – Закон № 755) в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, у тому числі «відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи – також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи».

Як видно з наведеного, в ЄДР не включається інформація стосовно наявності трудових відносин з керівником. Крім того, така інформація, як «дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи» свідчить про те, що між керівником юридичної особи виникають відносини представництва (самопредставництва, про яке йдеться у нових процесуальних кодексах) , що вже характеризує їх як цивільно-правові, а не як трудові правовідносини.

Слід нагадати, що згідно із ст.237 ЦКУ представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Іншими словами, представництво виникає з цивільно-правових, а не трудових відносин. Навіть, якщо представником є працівник юридичної особи (керівник, юрисконсульт, фінансовий директор…), його повноваження як представника ґрунтується на актах ЦПХ. Що ж до трудового договору (контракту), то він лише підтверджує призначення певної фізичної особи на певну посаду, та отримання нею повноважень, що ґрунтуються все на тих же актах ЦПХ. І права на оплату праці.

Таким чином цілком в межах правового поля знаходиться ситуація, коли керівник юридичної особи має повноваження керівника та не має трудових правовідносин з такою юридичною особою і навпаки: повноваження голови правління АТ припинилися зі збігом строку, на який його було обрано, а трудовий договір не припинено.

Враховуючи подвійний характер правовідносин (корпоративні/цивільно-правові та трудові правовідносини), припиняти їх слід у двох площинах.

Що стосується корпоративних правовідносин, то у цьому разі йдеться про позбавлення керівника повноважень представника господарського товариства. Як було зазначено, відповідно до ст.65 ГКУ «власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів». Отже стосовно управління підприємством ГКУ розуміє саме здійснення власником своїх прав.

Свої повноваження власник може делегувати керівникові, уповноваживши його діяти від імені підприємства, представляти його інтереси… Оскільки саме власник може уповноважити керівника, а не навпаки, то слід виходити з того, що увесь комплекс таких повноважень апріорі належить саме власнику. І саме власник ними може розпоряджатися, уповноважуючи ту чи іншу особу на вчинення відповідних дій від імені підприємства протягом певного строку, зі збігом якого зазначені повноваження мають припинятися.

Що стосується трудових правовідносин, то у цьому разі слід керуватися загальними положеннями КЗпП. У цьому випадку йдеться про розірвання трудового договору (контракту) на загальних підставах. Згідно з ч.6 ст.65 ГКУ керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на спеціальних підставах, передбачених договором (контрактом) відповідно до закону, наприклад у зв’язку зі збігом строку, на який його було обрано.

Таким чином:

  1. Головою правління АТ фізичні особи стають у межах та в результаті цивільно-правових відносин.
  2. У межах трудових відносин голова правління АТ набуває відповідних обов’язків та права на оплату працю, але не повноважень представляти АТ.
  3. Трудовий договір (контракт) з головою правління АТ може продовжити своє існування й після збігу строку, на який його було обрано. Це правило діє за умови, що в трудовому договорі з головою правління АТ немає застереження про припинення його дії з припиненням повноважень голови правління АТ. У такому випадку відсутня необхідність укладати новий трудовий договір у зв’язку з переобранням голови правління АТ, якщо на цю посаду обрано цю ж саму особу.

 Автор:  О.Єфімов, Керуючий партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери», кандидат юридичних наук, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри цивільного та трудового права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана

[1] У ГКУ помилково вказано, що керівник підприємства діє без доручення, а не без довіреності. Доручення на вчинення певних юридичних дій є істотною умовою договору (контракту) з таким керівником. А довіреність – це документ, яким підтверджуються повноваження керівника. Саме довіреність керівникові не потрібна, оскільки його повноваження підтверджуються відповідним записом в ЄДР (прим. авт.).