Нерезидент-непрацівник як підписант ТО

СИТУАЦІЯ

Згідно з унесеними змінами до статуту товариства уповноваженою особою підписувати всі документи товариства став нерезидент, який не є працівником компанії. У нерезидента — перший підпис, у генерального директора — другий підпис. Які є ризики для товариства?

РІШЕННЯ

Юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків, здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ст. 92 Цивільного кодексу України; ЦК). При цьому порядок створення органів юридичної особи встановлюють установчі документи та закон. Відомості про органи управління разом з іншою інформацією відповідно до статті 89 ЦК вносять до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (далі — ЄДР).

Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Керівника підприємства призначає (обирає) власник (власники) підприємства або уповноважений ним орган. Із таким керівником укладають договір (контракт), в якому визначають строк найму, права, обов’язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін (ст. 65 Господарського кодексу України; ГК).

Із керівником ТОВ можна укладати як трудовий, так і цивільно-правовий договір. Такого висновку можна дійти зважаючи на зміст частини 7 статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII. За цією нормою порушення певних обмежень, які встановлює статут ТОВ є підставою для розірвання з головою виконавчого органу цивільно-правового або трудового договору (контракту).

Такий керівник підприємства без довіреності діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

УВАГА

ГК помилково визначає, що керівник підприємства діє без доручення, а не без довіреності. Доручення на вчинення певних юридичних дій є істотною умовою договору (контракту) з таким керівником. А довіреність — це документ, яким підтверджують повноваження керівника. Саме довіреність керівникові не потрібна, оскільки його повноваження підтверджує відповідний запис в ЄДР.

Отже, якщо в статуті чи в установчих документах підприємства не зазначено інше, то від імені підприємства перед іншими особами може діяти уповноважений таким власником на підставі й цивільно-правового договору керівник.

ЄДР містить «відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи — також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи» (п. 13 ч. 2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV.

Нагадаємо, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (ст.237 ЦК).

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Іншими словами, представництво виникає з цивільно-правових, а не трудових відносин. Навіть, якщо представником є працівник юридичної особи (керівник, юрисконсульт, фінансовий директор…), його повноваження як представника ґрунтується на актах ЦПХ.

До того ж відповідно до статті 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України, — за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Винятків щодо позбавлення іноземців бути уповноваженими представниками (підписантами) від імені ТОВ чинне законодавство не містить.

Резюме

Фізична особа — нерезидент цілком правомірно може бути керівником товариства з обмеженою відповідальністю так само, як і іншою особою, що уповноважена вчиняти дії від імені ТОВ.

Діяти такий нерезидент може відповідно до цивільно-правового договору.

Трудовий договір (контракт) із нерезидентом, уповноваженим вчиняти правочини і підписувати їх від імені ТОВ, укладати не обов’язково. Цивільно-правового договору цілком достатньо.

Оскільки наведені вище дії щодо уповноваження нерезидента підписувати документи від імені ТОВ є цілком правомірними, то й негативних юридичних наслідків такі дії не матимуть.

Автор: Олександр Єфімов,
Керуючий Партнер, доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, член Науково-консультативної ради Верховного Суду