Інвентаризація після звільнення завідуючого складом

Опубліковано в експертно-правовій системі “Експертус: Головбух” 

Питання 3. Підприємство здійснює оптову торгівлю  промисловими товарами. На підприємстві працює 5-ть працівників (директор, бухгалтер, складальник деталей та виробів, менеджер зі збуту, менеджер з постачання). В листопаді 2018 р. звільнили завідувача складом. Нового працівника на дану посаду не прийняли, інвентаризаційну комісію не створювали, інвентаризацію не проводили, акт прийому-передачі не складали. На сьогоднішній день посада завідувача складом відсутня. Товар приймає і відпускає сам керівник. Які ризики (наслідки) для підприємства при даній ситуації і що треба зробити підприємству, виходячи з ситуації, що склалася, щоб уникнути санкцій зі сторони фіскальних органів, інспекції праці?

Відповідь:

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об’єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов’язковим згідно з законодавством.

Згідно з п. 7 Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 02 вересня 2014 року № 879 (далі – Положення), проведення інвентаризації є обов’язковим, зокрема у разі  зміни матеріально відповідальних осіб, до яких і належить завідуючий складом у разі укладення з ним договору про повну матеріальну відповідальність.

Проведення інвентаризації забезпечується власником (власниками) або уповноваженим органом (посадовою особою), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів (далі – керівник підприємства), який створює необхідні умови для її проведення, визначає об’єкти, періодичність та строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов’язковим. У цих випадках визначені на підприємстві строки проведення інвентаризації не можуть перевищувати строків, визначених цим Положенням (п. 4 розд. І Положення).

А зараз щодо наслідків. Так, можна говорити про адміністративну відповідальність: за несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей на керівника може бути накладений штраф у розмірі від 136 до 255 грн.

КЗпП ж не передбачено відповідальності за непроведення інвентаризації.

Відверто кажучи, проводити інвентаризацію після звільненої особи зараз немає сенсу, тим більше що перед складанням річної фінзвітності мала б проводитись суцільна інвентаризація, яка і відобразила «реальний стан речей». Однак не слід нею нехтувати, якщо все ж з’явиться матеріально-відповідальна особа. Саме така і має прийняти матеріальні цінності за актом.

Звичайно, є ризик, що  непроведення такої інвентаризації, в першу чергу, може відобразитись на податку на прибуток, а фіскальні органи можуть донарахувати зобов’язання та штрафні санкції. Однак, оскільки матеріальна особа звільнена без проведення інвентаризації, то доцільніше вже буде оскаржувати донараховані зобов’язання та штрафні санкції. А тоді вже знайдуться й аргументи на Вашу користь після аналізу аргументів податківців.

А, можливо, зі звільненою особою і договір про повну матеріальну відповідальність не укладався. Тоді й підстав для хвилювань немає.

Наталія Брожко, адвокат АО «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери»

15.06.2020