Щоб кредиторська заборгованість не збільшила податок на прибуток

Питання: ТОВ на загальній системі оподаткування. На 681 врахована з 2015 року заборгованість, яка ніколи не буде повернута і погашена товаром. Контракт «до повного виконання». Які ризики щодо податку на прибуток? Сума дуже велика. Потрібно закрити на дохід? Яким числом і документами? Можливо, є якісь інші рішення? Як вийти з даної ситуації? Можемо зробити будь-які додаткові угоди.

Відповідь: Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій на субрахунку 681 «Розрахунки за авансами одержаними» ведеться облік одержаних авансів під поставку матеріальних цінностей або під виконання робіт, а також суми попередньої оплати покупцями і замовниками рахунків постачальника за продукцію і виконані роботи. Тобто на цьому рахунку враховується кредиторська заборгованість.

Згідно з пп.14.1.257. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, вважається безповоротною фінансовою допомогою. Безповоротна фінансова допомога у такій формі відповідає ознакам доходу, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.1999 № 996-XIV, а саме є збільшенням економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників). А тому ця сума збільшує фінансовий результат, а з ним і базу оподаткування податком на прибуток підприємств.

Що стосується дати, з якої така заборгованість обліковується на рахунку 681, то вона може бути початком перебігу позовної давності, а може таким і не бути. Усе залежить від того, з якого моменту порушено право кредитора, а не з якого моменту заборгованість з’явилася в обліку. Наприклад, отриманий у 2015 році аванс відображається з 2015 року, а якщо товар мав бути поставлений за ним до кінця 2018 року, то позовна давність починає перебіг з 1 січня 2019 року.

Відповідно до ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. А відповідно до ст.257 ЦКУ загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Тож для того, аби визначити, що кредиторська заборгованість перетворилася у безповоротну фінансову допомогу, а разом з тим і у дохід, необхідно проаналізувати договір і відносини, що ним врегульовані. І цілком зрозуміло, що упередити зазначене перетворення можна шляхом вчинення дій, спрямованих на те, щоб позовна давність не збігла.

І досягнути цієї мети можна, або:

  • внесенням змін у договір, які перенесуть у майбутнє момент, з якого починається перебіг позовної давності, або
  • шляхом її переривання.

У першому випадку слід керуватися ч.1 ст.651 ЦКУ, відповідно до якої зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Тож, для досить скласти додаткову угоду до договору, за яким було отримано аванс чи попередню оплату, про те, що поставка за ним має бути здійснена, наприклад, до кінця 2020 року. У такому разі такий аванс перетвориться у безповоротну фінансову допомогу лише 1 січня 2024 року.

У другому випадку слід керуватися ст.264 ЦКУ відповідно до якої перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку. При цьому після переривання перебіг позовної давності починається заново, а час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Тобто якщо боржник до закінчення перебігу позовної давності сплатить 5 гривень кредитору, а у призначенні платежу зазначить, що він визнає борг у розмірі 1 млн гривень і сплачує його частину, то відповідно до наведеної норми позовна давність у три роки почне свій перебіг трирічного строку з дати такого платежу.

Автор: Олександр Єфімов,
Керуючий Партнер, доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, член Науково-консультативної ради Верховного Суду