Кримінальна відповідальність за нехтування сигналом “повітряна тривога”: як не допустити до притягнення

Вітаємо Вас!

На жаль, сигнал «Повітряна тривога» стала для всієї країни новою нормою і звичною практикою. Оскільки широкомасштабна війна вже триває майже пів року і до повітряної тривоги більшість звикла, почастішали випадки нехтуванням цим сигналом і все менше і менше людей сумлінно прямують в укриття у разі загрози ракетного удару.

Однак, яка відповідальність передбачена для, наприклад, керівника підприємства у разі нехтування сигналу «повітряна тривога»?

Пропоную розглянути це питання.

На цей час прямої норми, яка передбачає відповідальність за ігнорування повітряної тривоги ні для керівника, ні для його працівників або клієнтів немає. Саме тому законодавець планує ухвалити закон, який вводить відповідальність за таку дію/бездіяльність (законопроект №7546 від 11.07.2022).

Однак, існують інші нормативно-правові акти, які можуть бути застосовані у якості санкції за ігнорування сигналу «повітряної тривоги».

Основний закон, що регулює дані правовідносини – це Кодекс цивільного захисту України (далі по тексту – КЦЗУ).

Варто зазначити, що цей Кодекс регламентує основні засади дій у разі надзвичайних ситуацій (в тому числі у разі повітряної тривоги) на всіх рівнях – на державному рівні (органи центральної влади), на місцевому рівні (органи місцевого самоврядування/місцеві адміністрації), на рівні суб’єктів господарювання (підприємства/установи/організації) та права та обов’язки громадян у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

Видів надзвичайних ситуацій існує велика кількість, однак тут ми зосередимось саме на загрозі повітряного ракетного удару.

Які обов’язки має компанія у разі оголошення повітряної тривоги?

Відповідно ч. 1 ст. 20 КЦЗУ до завдань і обов’язків суб’єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить досить широкий спектр обов’язків. Пропонуємо ознайомитись з цим переліком за посиланням.

Однак варто зазначити, що організація заходів цивільного захисту суб’єкта господарювання здійснюється підрозділами (посадовими особами) з питань цивільного захисту, які створюються (призначаються) керівниками зазначених суб’єктів господарювання з урахуванням таких вимог, зокрема, у суб’єктах господарювання, а також закладах охорони здоров’я із загальною чисельністю працюючих та осіб, які перебувають на лікуванні, від 200 до 3 тисяч осіб та у суб’єктах господарювання, віднесених до другої категорії цивільного захисту, призначаються посадові особи з питань цивільного захисту (п. 2 ч. 2 ст. 20 КЦЗУ).

У суб’єктах господарювання з чисельністю працюючих до 200 осіб призначаються особи з питань цивільного захисту за рахунок штатної чисельності суб’єкта господарювання (п. 4 ч. 2 ст. 20 КЦЗУ).

Тобто, організація цивільного захисту розробляється та впроваджується профільним спеціалістом на підприємстві.

Також варто зазначити, що громадяни також мають обов’язки при  виникненні надзвичайної ситуації:

1) дотримуватися правил поведінки, безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях;

2) дотримуватися заходів безпеки у побуті та повсякденній трудовій діяльності, не допускати порушень виробничої і технологічної дисципліни, вимог екологічної безпеки, охорони праці, що можуть призвести до надзвичайної ситуації;

3) вивчати способи захисту від надзвичайних ситуацій та дій у разі їх виникнення, надання домедичної допомоги постраждалим, правила користування засобами захисту;

4) повідомляти службі екстреної допомоги населенню про виникнення надзвичайних ситуацій;

5) у разі виникнення надзвичайної ситуації до прибуття аварійно-рятувальних підрозділів вживати заходів для рятування населення і майна;

6) дотримуватися протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режимів, режимів радіаційного захисту;

7) виконувати правила пожежної безпеки, забезпечувати будівлі, які їм належать на праві приватної власності, первинними засобами пожежогасіння, навчати дітей обережному поводженню з вогнем (ч. 2 ст. 21 КЦЗУ)

Тобто забезпечення безпеки у разі оголошення повітряної тривоги – це відповідальність не тільки підприємства (керівника та працівників), а й клієнтів закладу.

Оскільки наведений вище перелік завдань і обов’язків розроблений відповідно до максимально широкого спектру надзвичайних ситуацій, а ми розглядаємо конкретно порядок дій під час сигналу «повітряна тривога», то у нашій ситуації ми можемо виділити основні обов’язкові дії підприємства під час такого сигналу:

  1. Мати систему оповіщення всіх наявних осіб на підприємстві про повітряну тривогу (це може бути здійснено усно відповідальним працівником, шляхом ввімкненням сигналу «пожежа» чи іншим встановленим сигналом тощо).
  2. Мати евакуаційний план у разі оголошення сигналу «Повітряна тривога» та його дотримуватись (тобто проводити евакуацію людей).
  3. Мати у штаті відповідальну особу з питань цивільного захисту або посадову особу з питань цивільного захисту (у разі якщо у  закладі перебувають/працюють від 200 до 3 тисяч осіб). Відмінність між відповідальною особою з питань цивільного захисту та посадовою особою у тому, що відповідальна особа призначається керівником (наказом керівника) з числа працівників закладу, а посадова особа призначається окремо (теж наказом керівника), однак така посадова особа повинна мати відповідну освіту/кваліфікацію у сфері захисту населення.
  4. Регулярно проводити тренінги/семінари/навчання працівників щодо дій під час сигналу «Повітряна тривога». Факт проведення тренінгів/семінарів/навчання може підтверджуватись, зокрема, особистими підписами працівників у журналі/відомостях про проведення відповідних заходів.
  5. Мати план реагування на надзвичайні ситуації або інструкцію щодо дій персоналу суб’єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій. З цим планом або інструкцією кожен працівник повинен бути ознайомлений особисто (бажано під підпис).

 

Яка відповідальність передбачена за недотримання цих вимог і, відповідно, ігнорування сигналу «повітряна тривога»?

Відповідно до ч. 1 ст. 140 КЦЗУ особи, винні у порушенні законодавства у сфері цивільного захисту, несуть відповідальність відповідно до закону.

Як вже було зазначено, конкретної норми, яка передбачає відповідальність за ігнорування сигналу «повітряна тривога», немає.

Однак Кримінальним кодексом України (надалі – ККУ) передбачена стаття 367 – службова недбалість.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ККУ службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб –

карається штрафом від 34 000 до 68 000 гривень або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, –

карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від 4 250 до 12 750 гривень або без такого (ч. 2 ст. 367 ККУ).

Суб’єктом цього правопорушення є керівник та/або відповідальний працівник з питань цивільного захисту.

Однією з кваліфікуючих ознак цього кримінального правопорушення є несумлінне ставлення до своїх обов’язків.

Тобто, у разі виконання керівником та відповідальним працівником своїх службових обов’язків щодо захисту людей під час повітряної тривоги (наведені вище у цій відповіді) і цей факт можливо підтвердити (факт ознайомлення з планом дій під час повітряної тривоги, покази свідків, що оповіщення про таку загрозу відбувалось та евакуація здійснювалась тощо), то така кваліфікуюча ознака відсутня, і, як наслідок, відсутній склад злочину, що передбачений ст. 367 ККУ, – службова недбалість.

Менчак Ілля, юрист Адвокатської фірми «Єфімов та партнери»

Підписатись на Моніторинг