Обмін електронними документами з нерезидентом

онлайн видання “UTEKA”, 19 вересня 2022

Автор: Олександр Єфімов, Старший Партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри цивільного та трудового права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана

Як би ми того не хотіли чи хотіли, але нові технології усе більше втручаються в наше життя. І треба віддати їм належне: вони його істотно не лише змінюють, а й спрощують та полегшують.

Щодо електронного документообігу слід зазначити, що його частка у господарській діяльності постійно і істотно зростає, особливо за останній час: період пандемії та війни.

Чи можна з нерезидентами обмінюватися електронними документами і чим це регламентовано? Чи треба саме КЕП, або ж підійде будь-який інший електронний підпис від нерезидента?

Електронний договір з нерезидентом

Форма договору

Термін «електронна торгівля», наведений у ст. 3 Закону України від 03.09.2015 № 675-VIII «Про електронну комерцію» (далі – Закон № 675) застосовує поняття «електронний правочин», який вчиняється «із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем». При цьому, у розумінні Закону № 675 «електронний правочин – це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем». У цьому плані Закон № 675 до усталеного поняття правочин, наведеного у ст. 202 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), («Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків»), додає кваліфікуючу ознаку електронного правочину, яка власне й робить його електронним: здійснений з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Тобто електронний правочин – це звичайний правочин, здійснений в інформаційно телекомунікаційному просторі, віртуальний правочин.

Та ж сама історія повторюється із електронним договором. Порівняйте:

«електронний договір – домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків та оформлена в електронній формі» (ст. 3 Закону № 675);

«договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків» (ст.652 ЦКУ).

Як видно з наведених вище визначень єдиною особливістю електронного договору є те, що він вчиняється в електронній формі. У цьому плані слід нагадати, що ЦКУ встановлює дві форми договорів: усну і письмову, хоча ст. 639 ЦКУ і встановлює диспозитивне правило про те, що «договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом». При цьому електронна форма договору не передбачається як одна із його можливих і правомірних форм.

повний текст тут: https://uteka.ua/ua/publication/commerce-12-nalogi-i-otchetnost-10-obmen-elektronnymi-dokumentami-s-nerezidentom?utm_source=sendpulse&utm_medium=email&utm_campaign=kom