Вітаю,
є таке слово «Інвойс». Ті, хто подорожував за межі України, або ж займається зовнішньоекономічною діяльністю, навряд чи не чули такого слова. Але у нашій українській уяві – це просто рахунок-фактура, який підтверджує пропозицію продавця продати товар чи надати послугу. В суді рахунок-фактура не завжди може підтвердити сам факт надання послуги.
Інвойс (англ. invoice) – у міжнародній комерційній практиці документ, що надається продавцем покупцеві та містить перелік товарів і послуг, їхню кількість та суму коштів, яку покупець має за них сплатити. Виписка інвойсу свідчить про те, що товар чи послугу вже надано покупцеві відповідно до умов поставки, тож у покупця з’являється обов’язок оплати цього товару чи послуги.
І ось наші законотворці вирішили приєднатися до практики застосування інвойсів, що може істотно скоротити обсяг первинних документів (стор.3 Моніторингу). Не потрібно буде акт під кожен рахунок-фактуру складати. Та навіть договір не завжди буде потрібен.
Але от цікаво, як податківці на це подивляться, адже улюблена тема податківців – нереальність операцій. А інвойс без договору і без акту: ну яка тут реальність?
Ми працюємо, надаємо юридичні послуги.
Щодо оплати наших послуг не переймайтеся: МИ НЕМОЖЕМО НЕ ДОМОВИТИСЯ!!! Тим більше у цей час.
Замовте нашу консультацію в один клік. Вам сподобається, як ми консультуємо.
Oleksandr YEFIMOV,
Senior Partner, Doctor of Philosophy in Law, associate professor, lawyer, member of the Scientific Advisory Council of the Supreme Court