Деокупований готель

журнал “Академія гостинності”, 04/2022 за жовтень 2022

Ще рік тому представники ДСНС нам розповідали, що готелі повинні мати карти та маршрути евакуацій гостей та персоналу на випадок бомбардувань та ракетних ударів, укладені договори з перевізниками про надання послуг перевезення у разі такої евакуації. А в місцевих райдержадміністраціях було майже неможливо отримати карту бомбосховищ населеного пункту, усе це видавалося якимось безглуздям, маячнею. Важко було уявити себе тим, хто у ХХІ столітті в центрі Європи біжить до бомбосховища.

Минуло 9 місяців і ми вже дивуємося іншому: дню без повітряної тривоги і довго не вимкненому світлу.

І юристи наразі змушені консультувати клієнтів про те, чого рік тому навіть і не думали би знати: військовий облік, мобілізація, виїзд за кордон військовозобов’язаних, примусове відчуження майна. А після того, як розпочалася деокупація регіонів України від ворога виникає ще й питання, як на те все реагувати та як то все правильно зафіксувати, щоб потім не мати клопоту з підтвердженням й так зрозумілого.

І якщо власник готелю замислюється над тим, що робити після деокупації, то йому слід знати, що він вже дещо втратив час, оскільки й до цього мав вже вчинити певні юридичні кроки.

На сьогодні можна знайти велику кількість семінарів, вебінарів, записів у соцмережах, порад ніби то про те, як відшкодовувати шкоду, завдану майну внаслідок бойових дій. Однак майже всі юристи, консультанти, порадники схиляються до тієї думки, що на сьогодні чіткого, прозорого та зрозумілого правового механізму відшкодування такої шкоди не існує. Його ще не напрацьовано настільки, щоб було зрозуміло, який перелік документів і кому подати, щоб отримати певну суму коштів та відбудувати, відновити. До якого суду з тим питанням звертатися.

А про упущену вигоду взагалі годі говорити. Адже втрачений сезон 2022 на узбережжі Чорного та Азовського морів – це ті кошти, за рахунок яких готелі переживали міжсезоння та готувалися до наступного сезону.

Нагадаю, що відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України збитки поділяються на реальні та упущену вигоду, а саме:

1) втрати, яких особа зазнала у звʼязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тому більшість відомих автору консультацій і порад спрямовані на те, щоб навчити слухачів, клієнтів… фіксувати факти та розмір завданої шкоди. І якщо правильно їх зафіксувати, то тоді вже можна й сподіватися, що будуть задіяні практичні механізми компенсації такої шкоди. І можна буде на таку компенсацію розраховувати.

Повна версія статті за посиланням: https://e.hotel-rest.com.ua/akademiya-hostynnosti-2022-4/deokupovanyy-hotel

Автор: О. Єфімов, Старший Партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри цивільного та трудового права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана