КНП може мати фінрезультат

Опубліковано в експертно-правовій системі “Експертус: Головбух”

Питання: ми медичне КНП. Здаємо фінзвітність до департаменту комунальної власності. Вони відмовляються приймати фінзвітність, у якій є фінрезультат – нерозподілений прибуток або непокритий збиток. Вимагають усно (на жодну нормативку не посилаються) прибрати фінрезультат і вивести у нуль.

Пояснюють, знову таки усно, що КНП є неприбутковою організацією, тому жодних прибутків/збитків мати не може. По суті доводиться придумувати проводки та ховати фінрезультат.

Можливо порадите як захистити себе і довести, що КНП може мати фінрезультат? Які аргументи навести та на що посилатися?

Відповідь.

Більш ніж Господарський кодекс України (далі – ГКУ) жоден нормативно-правовий акт не регулює діяльність комунальних некомерційних підприємств. Тому спочатку до нього звернемось.

Отже, ст. 78 ГКУ, принаймні, закріплює, що:

Комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.
Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).
Особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених ГКУ щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом.

У відповідь на усні «аргументи» департаменту відповімо таке.

Що ж до «неприбуткового» статусу, то пунктом 1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що неприбуткові підприємства, установи та організації – неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України.

А саме ті, хто одночасно відповідає таким вимогам:

утворені та зареєстровані в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
установчі документи яких (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 цього пункту;
установчі документи яких (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);
внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Положення 2 і 3 пунктів переліку щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи. Однак КНП такою не є, якщо є закладом охорони здоров’я та отримує кошти від Національної служби здоров’я України (далі – НСЗУ). Тому все для нього актуально.

Адже в розумінні ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи – органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету. Відповідно, принаймні кошти НСЗУ не є бюджетними для КНП, тому й не реалізовується критерій повного бюджетного утримання.

Таким чином, КНП є не розпорядником, а лише отримувачем бюджетних коштів.

Також згідно з пп. 134.4.2 п. 134.2 ст. 134 Податкового кодексу України доходи (прибутки) неприбуткової організації використовували винятково для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) і напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Тобто на законодавчому рівні передбачена можливість наявності у неприбуткової організації прибутку. Головне, щоб він використовувався потім на визначені вище цілі.

Більше того, вимога ПКУ до неприбуткових не розподіляти прибуток (установчі документи яких (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб), є підтвердженням права неприбуткових організацій отримувати прибуток. Інакше який сенс був забороняти розподіляти серед засновників те, чого бути не може.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. № 419, він поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми господарювання і форми власності, а також на представництва іноземних субʼєктів господарської діяльності (далі – підприємства), які зобовʼязані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Фінансова звітність подається органам, до сфери управління яких належать підприємства, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, а також згідно із законодавством – іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики.

Фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі відповідно до законодавства.

Під час складання фінзвітності КНП, як відомо, керується НП(С)БО 1. Пунктом 2 цього положення визначається, що його норми застосовуються до фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності юридичних осіб (далі – підприємства) усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ), які зобов’язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Оскільки вище вже було згадано про відсутність у КНП статусу бюджетних установ, то використання цього НП(С)БО 1 КНП є абсолютно правомірним. Як правомірним є і фінрезультат (сформульований у питанні), визначений у відповідності до НП(С)БО 1.

Замість висновку згадаємо положення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», визначені ч. 1 ст. 3: метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Тому у разі продовження існування такої ситуації надсилайте фінзвітність цінним листом з описом вкладення «Укрпоштою». При цьому прикладіть супровідний лист із наведеними вище правовими нормами.

Наталія БРОЖКО, Керівна Партнерка, адвокатеса Адвокатської фірми “Єфімов та партнери”