ФОП-єдинник та міжнародні платіжні системи: ризики та нові правила

Дозволені форми розрахунків для єдинників

Відповідно до п. 291.6 Податкового Кодексу (далі — ПК) платники єдиного податку (ЄП) першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).

Які  наслідки проведення єдинником негрошових розрахунків?

По-перше, підвищена ставка податку з таких розрахунків. Відповідно до п.293.4. ПК до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж грошовий, застосовується ставка ЄП  в розмірі 15%.

По-друге,  Окреме відображення доходу, який отримано у негрошовій формі. Відповідно до пп. 296.5.5 ПК у разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначений, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, платники ЄП в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій.

По-третє, втрата статусу єдинника. Відповідно до пп. 298.2.3 ПК платники ЄП зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПК, у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ПК, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.

Отримання виручки єдинником через міжнародні платіжні системи

З урахуванням динаміки розвитку платіжних технологій слід зазначити, що законодавець за ними не встигає, а отже виникає потреба тлумачити ті чи інші відносини з урахуванням «відсталого» від прогресу законодавства. Виникають деякі питання. Ну хоча б в частині визнання «грошовими» розрахунків через міжнародні платіжні системи.

Чи має право ФОП на спрощеній системі оподаткування отримувати оплату послуг через міжнародну платіжну систему, наприклад через систему Payoneer, у валюті?

Відповідно до ст. 1 Закону від 30.06.2021 № 1591-IX «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591) платіжна система – система для виконання платіжних операцій із формальними та стандартизованими домовленостями і загальними правилами щодо процесингу, клірингу та/або виконання розрахунків між учасниками платіжної системи.

Користувач платіжних послуг (далі – користувач) – фіз- особа або юрособа, яка отримує чи має намір отримати платіжну послугу як платник або отримувач (або обидва одночасно) та/або є власником електронних грошей (цифрових грошей НБУ), а в разі надання послуг банком – клієнт банку.

Положеннями ст. 71 Закону № 1591 визначено, що виконання платіжних операцій в Україні може здійснюватися з використанням платіжних систем. В Україні можуть здійснювати діяльність внутрішньодержавні та міжнародні платіжні системи.

При цьому, міжнародна платіжна система – це платіжна система, в якій оператором платіжної системи є резидент або нерезидент та яка здійснює діяльність на території двох і більше держав, однією з яких є Україна, і забезпечує виконання платіжних операцій у межах цієї платіжної системи, у тому числі з однієї держави до іншої (ч. 3 ст. 71 Закону № 1591).