ПОДАТКОВІ ЗАПИТИ: НА ЯКІ ТРЕБА ВІДПОВІДАТИ, А ЯКІ МОЖНА ІГНОРУВАТИ

Газета “ВСЕ ПРО БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК”, № 63-64 за 10 липня 2023

Так вже сталося, що на тлі розмов про те, що бізнесу треба надавати більше свободи, насправді, як то кажуть, «гайки закручують». Окрім сплати податків, дотримання інших обов’язкових вимог, запити державних органів стають усе більш жорсткішими з точки зору наслідків їх ігнорування. Наприклад, ігнорування запиту Антимонопольного комітету має наслідком штрафи, які вимірюються у відсотках від річної виручки. Навіть 1% річної виручки, то вже немало, а він там не один!

От і податкові запити долучилися до «дисциплінування» платників податків. Закон № 2970 (document.vobu.ua/doc/18759) – тому є підтвердженням.

Податковий запит, підстави, строки відповіді

Як відомо, контролюючі органи працюють з податковою інформацією. ПКУ для розуміння терміну «податкова інформація» відсилає до Закону № 2657[1] (пп. 14.1.171 ПКУ[2]). А згідно із зазначеним Законом (ст.16) податкова інформація – це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб’єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому ПКУ.

Джерела податкової інформації перелічені у ст.72 ПКУ. І першим з них зазначена інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація:

  • що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, інших звітних документах;
  • про фінансово – господарські операції платників податків;
  • про застосування РРО/ПРРО, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів.

Відповідно до п.73.3. ПКУ контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Підставами, що надають право контролюючому органу звернутися з відповідним запитом до платника податків є:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов’язковим зазначенням таких фактів у запиті;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.39 ПКУ та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених ПКУ;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків;

4) стосовно платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

– податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п.201.1 ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування;

– акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

          6) виявлено помилку або недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом, або відповідно до Загального стандарту звітності CRS фінансовим агентом подано звіт про підзвітні рахунки з відомостями про незадокументовані рахунки, або виявлено подання власником рахунку недостовірних відомостей фінансовому агенту;

          7) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної юрисдикції, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, або укладено на його підставі міжвідомчий договір, про виявлення таким органом помилки, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунку особи, яка є резидентом відповідної іноземної юрисдикції, або про інше порушення чи невиконання фінансовим агентом зобов’язань, передбачених Угодою FATCA або Загальним стандартом звітності CRS, у тому числі про участь фінансового агента або його клієнта у правочинах або операціях, передбачених п.393.6 ст.393 ПКУ;

          8) отримано запит про надання інформації від компетентного органу іноземної держави на підставі міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, та інформації, яка запитується, немає у розпорядженні контролюючого органу;

9) в інших випадках, визначених ПКУ.

Пункти 6-8 нашого переліку виділені не просто так. До цього повернемося далі.

[1] document.vobu.ua/doc/8050.

[2] document.vobu.ua/pku/.

повний текст тут:  https://gazeta.vobu.ua/archives/52729