EXPERTUS. Головбух
Питання: чи можна укласти договір між комунальним підприємством на загальній системі оподаткування та ФОП ІІ чи ІІІ групи про співпрацю щодо обслуговування електроустановок в комунальному підприємстві?
Які особливості такого договору?
Відповідь:
Згідно з ч. 1 ст. 63 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) залежно від форм власності в Україні можуть діяти різні види підприємств, серед яких – комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади.
Детальніше про комунальне підприємство розповідає ст. 78 ГКУ. Зокрема, в ній зауважується, що:
- комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління;
- орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника – відповідної територіальної громади і виконує його функції у відповідних межах;
- майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).
Оскільки комунальне некомерційне підприємство зазвичай має статус неприбуткової організації, то, очевидно, у запитанні йдеться саме про комунальне комерційне підприємство.
Право господарського відання є речовим правом субʼєкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених ГКУ та іншими законами.
Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за субʼєктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства (ч.ч. 1, 2 ст. 136 ГКУ).
Ймовірно, комунальне підприємство матиме статус замовника в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). При цьому, актуальними будуть сьогодні і положення постанови Кабміну від 12.10.2022 №1178 Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – постанова).
Тобто законодавець визначає певні особливості/вимоги вступу у господарські відносини для таких субʼєктів.
Проте і в цьому разі це не позбавляє можливості комунального комерційного підприємства вступати у господарські відносини із ФОПами (незалежно від обраної групи). Адже в розумінні ст. 1 Закону учасник процедури закупівлі (спрощеної закупівлі) – фізична особа, фізична особа – підприємець чи юридична особа – резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Чи є якісь уніфіковані форми договорів, які повинні використовувати комунальні підприємства? Очевидно, що ні. Тому їх положення визначаємо з урахуванням вимог Цивільного та Господарського кодексу України.
При цьому, не забуваємо звертати увагу на вартість та специфіку послуг та використовувати відповідну процедуру закупівлі (спрощена, відкриті торги тощо), визначену Законом. Як не забувати і вимоги постанови.
В той же час, укладення договору не повинно суперечити умовам статуту комунального підприємства, річному плану закупівель та фінансовому плану. Бо кому ж потрібне визнання недійсним договору?!
Також звертаємо увагу на порядок його укладення. Окремі обмеження для керівника комунального підприємства можуть визначатись як статутом, так і контрактом, іншими розпорядчими актами засновника.
У всьому іншому керуємось принципом свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
А от щодо податкових наслідків для ФОПа на ІІ групі, то він здійснює господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України).
Тобто ФОП на ІІ групі ризикує втратити спрощену систему оподаткування, якщо надаватиме послуги комунальному підприємству на загальній системі оподаткування.
Наталія Брожко, Керівна Партнерка, адвокатеса Адвокатської фірми «Єфімов, Брожко та партнери»