Використання юридичною особою програмного продукту, автором якого є засновник

EXPERTUS. Головбух

Питання: чи може ТОВ використовувати авторські права засновника, який є ФОП, на програмний продукт?

І як йому оплачувати за використання цих права, якщо він вносить зміни в програмний продукт?

Відповідь:

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі – Закон) авторське право становлять особисті немайнові права автора і майнові права суб’єктів авторського права.

Первинним суб’єктом авторського права є автор твору. Суб’єктами майнових авторських прав можуть бути також інші фізичні або юридичні особи, до яких перейшли майнові права на твір на підставі правочину або закону.

Тому тут відразу зауважуємо, що будь-які правочини з приводу обʼєкта авторського права мають укладатись саме між юридичними та/чи фізичними особами. Не ФОПами. Бо всі відображені платежі у складі витрат будуть ставитись під сумнів податківцями, в першу чергу. І це ще не всі негативні наслідки.

Статтею 6 Закону визначається, що об’єктами авторського права є твори у сфері літератури, мистецтва, науки, зокрема й компʼютерні програми.

Відповідно до ст. 1 Закону комп’ютерна програма – набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи в будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп’ютером (настільним комп’ютером, ноутбуком, смартфоном, ігровою приставкою, смарт-телевізором тощо), які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату, зокрема операційна система, прикладна програма, виражені у вихідному або об’єктному кодах.

Проте охорона поширюється лише на форму вираження об’єктів авторського права. Охороні підлягають усі оригінальні твори – оприлюднені та неоприлюднені, завершені та незавершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, а також способу вираження (ч. 1 ст. 7 Закону). При цьому оригінальність твору – ознака (критерій), що характеризує твір як результат власної інтелектуальної творчої діяльності автора та відображає творчі рішення, прийняті автором під час створення твору (ст. 1 Закону).

Також слід зважати, що авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Твір вважається створеним з моменту первинного надання йому будь-якої об’єктивної форми (письмової, речової, електронної (цифрової) тощо).

Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація авторського права чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Суб’єкт авторського права для засвідчення належних йому особистих немайнових прав та/або майнових прав на твір (оприлюднений чи неоприлюднений), факту і дати його опублікування, набуття майнових прав на твір на підставі договору або закону може зареєструвати своє авторське право на твір у відповідному державному реєстрі. Кожна із сторін укладеного договору, що стосується майнових прав на твір, має право зареєструвати договір у відповідному державному реєстрі (ст. 9 Закону).

Відповідно до ст. 48 Закону розпоряджання майновими правами на об’єкти авторського права або об’єкти суміжних прав може здійснюватися на підставі:

1) трудового договору (контракту) – в частині умов щодо розподілу майнових прав на службовий твір або службове виконання, службову фонограму, службову відеограму;

2) договору про створення за замовленням і використання об’єкта авторського права або об’єкта суміжних прав;

3) договору про передання (відчуження) майнових прав на об’єкт авторського права або об’єкт суміжних прав;

4) ліцензійного договору на використання об’єкта авторського права або об’єкта суміжних прав;

5) публічної ліцензії на використання об’єкта авторського права або об’єкта суміжних прав;

6) іншого правочину щодо розпоряджання майновими правами на об’єкт авторського права або об’єкт суміжних прав.

Стаття 50 Закону передбачає, що за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об’єкта авторського права або об’єкта суміжних прав визначеним способом (способами) протягом певного строку на певній території, а ліцензіат зобов’язується вносити плату за використання об’єкта, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 1110 Цивільного кодексу України ліцензійний договір укладається на строк, встановлений договором, який повинен спливати не пізніше спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі обʼєкт права інтелектуальної власності.

Також із суті питання може вбачатися, що ТОВ хоче отримати і майнові права на компʼютерну програму. Аби потім укладати від свого імені ліцензійні договори, наприклад.

Тобто допускається укладення за описаних умов різних договорів. І навпаки, не укладаючи жодного договору із власником і при цьому продовжувати користуватися обʼєктом авторського права, ТОВ ризикує отримати донарахування податкових зобовʼязань за таке безоплатне використання. Бо засновник не = ТОВ.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону суб’єкт авторського права має право використовувати твір будь-яким способом (способами), а також виключне право дозволяти або забороняти використання твору іншими особами.

Це такі собі загальні положення. А от компʼютерним програмам присвячено ст. 20 Закону. Так, охорона комп’ютерної програми поширюється на комп’ютерні програми, виражені у вихідному або об’єктному кодах, якщо вони є оригінальними. Охорона надається формі вираження комп’ютерної програми.

Графічний інтерфейс користувача, набір виконуваних функцій, формат файлів даних, які використовуються у комп’ютерній програмі для експлуатації її функцій, не є формами вираження комп’ютерної програми.

Ідеї та принципи, на яких ґрунтується будь-який елемент комп’ютерної програми, зокрема ті, на яких ґрунтується її інтерфейс, логічні схеми, алгоритми та мови програмування, не охороняються авторським правом.

Тому тут слід зважати на суть змін, які планує здійснювати ТОВ. Можливо, вихідний код не зазнає змін, тому тут продовжує здійснюватись оплата за той же продукт.

А, можливо, створюється новий обʼєкт авторського права. І для цього потрібно укладення договорів із зовсім іншими умовами, які б не призводили до «податкових» негараздів та не ставили під сумнів дійсність договорів із іншими користувачами програми.

 

 

Наталія Брожко, Керівна Партнерка, адвокатеса Адвокатської фірми «Єфімов, Брожко та партнери»