Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України

Сьогодні про те, як можна «мотивувати» боржника швидше повернути борг за виконавчим провадженням. А якщо боржник – це Ви, то теж не завадило б знати.

Тож про обмеження у праві виїзду за межі України далі. Воно може бути застосовано як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню (наприклад, постанова виконавця про стягнення виконавчого збору).

Ініціює цю процедуру державний чи приватний виконавець. Суд негайно розглядає відповідне подання виконавця. От тільки Ви як боржник про це можете дізнатися, коли на ПП «Шегині» українські прикордонники Вас відмовляться пропустити.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов’язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

І тут маємо свободу пересування, з одного боку, та ухилення від виконання зобовʼязань, з іншого.

Де та сама межа? Поки судова практика, зокрема і ЄСПЛ вважає доцільність застосування такого заходу, коли особа ухиляється від виконання зобов’язань, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення, або ж просто вибути. Звісно, щодо цього мають бути відповідні докази. Є й інша судова практика, значно неприємніша для боржника.

Ухилення боржника від виконання своїх зобовʼязань, як таке, є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене обʼєктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак, воно може мати й принципово інше походження, субʼєктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання – має змогу виконати зобовʼязання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Ще є думка: захід актуальний лише тоді, коли сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів. Уявімо боржником непрацездатну особу за станом здоровʼя. Чи можна переконати, що наявністю такої заборони на виїзд особа швидше поверне борг? Навряд. Бо ж не має і не може мати засобів отримання додаткового доходу для повернення боргів, бо особа не може рухатись. Проте є потреба отримувати за рахунок благодійників медичну допомогу за кордоном. То як має це розцінювати суд?

Заборону на виїзд можна і скасувати. Боржник для цього має подати вмотивовану заяву. Суд повинен розглянути її протягом 10 днів, а в засідання вже будуть запрошені заінтересовані сторони і виконавець.

Або ж інший варіант – подати апеляційну скаргу на ухвалу про застосування такого заходу, якщо строки не пропущені. Звісно, її теж слід належно обґрунтувати.

Тому, незалежно від того, стягувачем, виконавцем чи боржником ви виступаєте, отримаєте позитивний результат, вдало попрацювавши з доказами та поясненнями. Часом достатньо просто казати правду…

Наталія Брожко, Керівна Партнерка, адвокатка Адвокатської фірми «Єфімов, Брожко та партнери»

Підписатись на Моніторинг