Відчуження майна під час банкрутства

EXPERTUS. Головбух

Питання: щодо ТОВ відкрито провадження про банкрутство. При цьому товариство придбало товар (без оплати) та відписало товар покупцю (оплата прийшла до початку процедури банкрутства).

Яка відповідальність за відчуження майна в період відкритого провадження по банкрутству?

Чи пройдуть по системі електронного адміністрування документи (товар підакцизний (паливо) – акцизні накладні)?

Відповідь:

Стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі – КУзПБ) визначає банкрутство як визнану господарським судом нездатність боржника, крім страховика або кредитної спілки, відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, а також віднесення страховика або кредитної спілки відповідно до рішення Національного банку України до категорії неплатоспроможних відповідно до Закону України «Про страхування» або Закону України «Про кредитні спілки».

Також зазначається, що ліквідатор – арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

Відповідно до ст. 59 КУзПБ, зокрема, з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;

строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута вважається таким, що настав;

припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв’язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута тощо.

Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов’язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов’язків відповідні посадові особи банкрута несуть зобов’язання щодо відшкодування збитків, завданих таким ухиленням. Ліквідатор має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати.

Трохи більше про повноваження ліквідатора говорить ст. 61 КУзПБ. Так, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

• приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження;
• виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;
• аналізує фінансовий стан банкрута, складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення;
• виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;
• подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника і т.д.

 

Також під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями боржника у зв’язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника – юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов’язаннями.

Також відповідно до ст. 42 КУзПБ господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, з таких підстав:

боржник виконав майнові зобов’язання раніше встановленого строку;

боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов’язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов’язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов’язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

боржник оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна.

У такому випадку сторона за таким правочином зобов’язана повернути боржнику майно, яке вона отримала від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі – відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. А особи, які вчинили, погодили правочини або вчинили майнові дії несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями боржника у межах суми завданих боржнику такими майновими діями збитків.

Отже, з дня відкриття ліквідаційної процедури вважатиметься, що посадова особа ТОВ під час підписання первинних документів, укладення договорів чи здійснення розрахунків діяла неправомірно. А тому подібні дії очевидно призведуть і до претензій від податківців. Адже провадження про банкрутство є підставою для проведення документальної позапланової перевірки (ст. 78 Податкового кодексу України).

Зважаючи на особливості роботи ліквідатора сьогодні, якщо останній встановить, що неправомірні дії посадових осіб ТОВ в тому числі призвели до банкрутства ТОВ, на посадових осіб (і не тільки) може бути покладена субсидіарна відповідальність. Тобто вони повертатимуть борги ТОВ кредиторам, якщо ліквідаційної маси не буде достатньо.

Також може йти мова і про стягнення збитків в рамках визнання недійсним правочину або спростування майнових дій.

Що ж до адміністративної відповідальності, то ст. 166¹⁶ Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що умисне приховування майна, відомостей про майно, передача майна в інше володіння або його відчуження чи знищення, а також фальсифікація, приховування або знищення документів, які відображають господарську чи фінансову діяльність, у тому числі планів санації чи мирових угод, якщо ці дії вчинені громадянином – засновником (учасником) або службовою особою субʼєкта господарської діяльності в період провадження у справі про банкрутство і завдали великої матеріальної шкоди,-

тягне за собою накладення штрафу від пʼятисот (8500 грн) до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн).

При цьому, матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у пʼятсот (8500 грн) і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

 

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться, в т.ч. дані про перебування юридичної особи у процесі провадження у справі про банкрутство, санації, у тому числі відомості про розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора.

Загальновідомо, що реєстри податківців синхронізуються з Єдиним державним реєстром. Оскільки на складені акцизні накладні накладається КЕП або УЕП посадової особи платника акцизного податку, то система електронного адміністрування може не «пропустити» реєстрацію за наявності змін, зумовлених процедурою банкрутства.

З юридичної точки зори, документи не мають «пройти», а от за практичну реалізацію відповідають вже технічні характеристики самої системи.

 

Наталія Брожко, Керівна Партнерка, адвокатка Адвокатської фірми «Єфімов, Брожко та партнери»