Питання: Кредитор відступає КІФу право грошової вимоги з Боржника у розмірі 100 тис. грн за 25 тис. грн. Якими будуть об’єкт і база оподаткування ПДВ у КІФа та первісного Кредитора?
Відповідь: Відповідно до ст.1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Тобто де-факто предметом факторингової операції є право грошової вимоги, яку клієнт передає факторові та за яку отримує певну оплату.
Пп.196.1.5. ст.196 ПКУ встановлено, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, зокрема операції з відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи. Якщо ж об’єктом боргу є дещо інше, аніж наведено, наприклад, поставлений товар, то відповідно до вказаної норми операція з відступлення права вимоги і є об’єктом оподаткування ПДВ.
Відповідно до ст.22 ПКУ об’єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку.
У наведеному випадку об’єктом оподаткування ПДВ слід вважати право вимоги боргу в розмірі 100 тис. грн, яке передається клієнтом фактору.
Відповідно до ст.23 ПКУ базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об’єкта оподаткування. База оподаткування – це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об’єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов’язання.
Тож у ситуації відступлення права вимоги клієнтом фактору об’єктом оподаткування є відступлене право вимоги боргу у розмірі 100 тис. грн, а базою оподаткування є вартість такого права вимоги, а саме 25 тис. грн. На цю базу й нараховується ПДВ.