Питання: приватний підприємець надає бухгалтерські послуги підприємству. У штаті такого підприємства є бухгалтер, який займається виключно первинними документами та податковими накладними. Чи повинен підприємець-бухгалтер підписувати документи (та ставити свою печатку на них), які він створює для підприємства-клієнта, якщо це передбачено договором? Йдеться про нарахування зарплати, розрахунках резервів, податкових різниць, інвентаризації? Продовжити читання →

Фізична особа – підприємець надає бухгалтерські послуги підприємству, у штаті підприємства є бухгалтер, що займається виключно рахунками-фактурами, товарними накладними та податковими накладними. Чи повинен підприємець підписувати документи (та ставити свою печатку на них), які він створює для підприємства-клієнта, якщо це передбачено договором? Йдеться про нарахування зарплати, розрахунках резервів, податкових різниць, інвентаризації. Продовжити читання →

Вітаю Вас!

Ще зовсім нещодавно у нашому моніторингу ми писали, що у зв’язку з набранням чинності розділу VII Закону № 771/97-ВР від 20.09.2016, усі оператори ринку харчових продуктів мають впровадити систему НАССР на своїх підприємствах до 20.09.2019. Продовжити читання →

Вітаю,

підписано Закон «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19)» № 691-ІХ (проект № 3297), який Верховна Рада ухвалила 16 червня 2020 року (стор. 3 Моніторингу). Цей Закон захищає позичальників від нарахування штрафів і пені за кредитами в період карантину та у 30-денний строк після його завершення. Продовжити читання →

Питання: ми подали на бюджетне відшкодування ПДВ за квітень місяць. Почалась камеральна перевірка, нам зателефонував податковий інспектор з тим що ДФС не може надати відшкодування і буде складено акт. Відмову аргументують тим, що в нашій декларації від’ємне значення сформувалось за рахунок коригування ПЗ і в нас немає оплаченого кредиту, хоча в квітні ми мали імпорт, ПДВ по якому сплачено на митниці на суму 729800 грн. Наша декларація по рядках (колонка А): р. 1.1. = 335027, р. 7 = -1002238, р. 9 = -667211, р. 10.1. = 32799, р. 11.1. = 729800, р. 14 = -1125486, р. 16.1 = 313186, р .17. = 49701, р. 19., р. 20. = 617510, р. 20.2.1 = 430000, р. 21 = 187510. Ліміт на дату подання = 1179550.Сума сплаченого в квітні ПДВ при імпорті 729800. В дод.3 показали на відшкодування від’ємне значення в сумі 130000 за рахунок залишку імпорту який був в лютому і 300000 за рахунок від’ємного значення яке сформувалось в квітні (як сформоване від сплати при імпорті від суми 729800). ДФС проти відшкодовувати суму 300000, яка виникла в квітні і говорить проте що ця сума і в подальшому в інших періодах не може бути включена до БВ, оскільки в квітні у нас сума кредиту за декларацією має від’ємне значення через РК і загальна сума від’ємного значення за квітень сформувалась не за рахунок імпорту як ми показали, а через РК до ПЗ. Підкажіть, будь ласка, чи правомірно нам може бути відмовлено в бюджетному відшкодуванні, якщо так, то яку форму ППР може до нас застосувати ДФС В1 чи В3? Чи може в нашому випадку ДФС застосувати штраф 25 % від суми завищення бюджетного відшкодування? Чи є вірогідність оскаржити їх рішення на нашу користь чи краще подати уточнюючу декларацію? Продовжити читання →