Питання: Чи може корпоративний інвестиційний фонд (КІФ) профінансувати Кредитора під відступлення права грошової вимоги з Боржника з великим дисконтом. Наприклад, Кредитор відступає КІФу право грошової вимоги з Боржника у розмірі 100 тис. грн за 25 тис. грн. Яке буде оподаткування цієї операції у КІФа та первісного Кредитора?
Відповідь: Відповідно до ст.1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Відповідно до ст.1078 ЦКУ предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Таким чином, описана в запитанні операція відповідає ознакам договору факторингу, за яким фактор набуває право вимоги до боржника.
Діяльність корпоративного інвестиційного фонду регулюється Законом України «Про інститути спільного інвестування» від 05.07.2012 № 5080-VI (Закон № 5080), відповідно до якого корпоративний фонд є одним із видів інститутів спільного інвестування.
Згідно зі ст.8 Закону № 5080 корпоративний фонд – юридична особа, яка утворюється у формі акціонерного товариства і провадить виключно діяльність із спільного інвестування.
Відповідно до ст.1 Закону № 5080 діяльність із спільного інвестування – це діяльність, яка провадиться в інтересах учасників (учасника) інституту спільного інвестування та за рахунок інституту спільного інвестування шляхом вкладення коштів спільного інвестування в активи інституту спільного інвестування. Активами інституту спільного інвестування визнається сформована за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, майнових прав і вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Склад і структура активів інституту спільного інвестування передбачені у ст.48 Закону № 5080, відповідно до якої активи інституту спільного інвестування можуть складатися з цінних паперів, коштів, у тому числі в іноземній валюті, банківських металів та інших активів, передбачених законодавством. При цьому інституту спільного інвестування диверсифікованого виду забороняється, зокрема придбавати або додатково інвестувати в цінні папери та зобов’язання однієї юридичної особи (крім банку) більше ніж 5 відсотків загальної вартості активів інституту спільного інвестування. До того ж боргові зобов’язання, які можуть бути оформлені договором відступлення права вимоги, можуть входити до складу активів лише венчурного фонду.
Відповідно до ст.7 Закону № 5080 інститути спільного інвестування, які не відповідають вимогам цього Закону та нормативно-правових актів до диверсифікованого, спеціалізованого або кваліфікаційного інституту спільного інвестування, є недиверсифікованими. Недиверсифікований інститут спільного інвестування закритого типу, який здійснює виключно приватне розміщення цінних паперів інституту спільного інвестування серед юридичних та фізичних осіб, є венчурним фондом. При цьому словосполучення, зокрема «корпоративний інвестиційний фонд» і «венчурний інвестиційний фонд» та похідні від них можуть використовуватися лише в найменуванні інститутів спільного інвестування, створених згідно з Законом № 5080.
Таким чином, лише венчурний інвестиційний фонд може придбати право вимоги до боржника шляхом укладення відповідного договору відступлення права вимоги.
Стосовно оподаткування слід виходити з того, що відповідно до пп.14.1.86. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України інститути спільного інвестування (ІСІ) – це інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, корпоративні інвестиційні фонди та пайові інвестиційні фонди, створені відповідно до законодавства.
Особливості оподаткування ІСІ врегульовані у п.141.6. ст.141 ПКУ, відповідно до якого від оподаткування звільняються кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо). Тож, якщо придбання права вимоги від первісного кредитора було здійснено венчурним фондом, тобто тим платником, який відповідно до законодавства вправі таку операцію здійснити, то дохід у разі отримання всієї суми боргу у розмірі 100 тис. грн відповідно до п.141.6. ст.141 ПКУ оподатковувати не треба.
Що ж стосується кредитора, то йому, очевидно слід виходити з того, що відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV витратами визнається зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками), а доходами вважається збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).
Отже, в результаті вказаної операція у первісного кредитора відбулося зменшення активів на суму 100 тис. грн, та збільшення їх на суму 25 тис. грн. Тобто він має визнати витратами 100 тис. грн, та доходами 25 тис. грн. Як наслідок фінансовий результат, який і є об’єктом та базою оподаткування податком на прибуток первісного кредитора має «схуднути» на 75 тис. грн.
Що ж стосується ПДВ, то, тут слід бути обережнішим. Пп.196.1.5. ст.196 ПКУ встановлено, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, зокрема операції з відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.
Ґрунтуючись на цьому податківці притримуються точки зору про те, що якщо об’єктом факторингових операцій є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи, то такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ. В іншому випадку, якщо об’єктом факторингових операцій є об’єкти відмінні від зазначених вище, то факторингові операції є об’єктом оподаткування ПДВ.
Facebook Messenger
Skype
Telegram
Viber
WhatsApp
Електронна пошта
