Питання: Один із співзасновників ТОВ хоче вийти зі складу учасників ТОВ. Чи може він не забирати (бо не хоче) свою частину у Статутному капіталі? Внесок має матеріальну (негрошову) форму.
Якщо так, які податкові наслідки для ТОВ? Внеском є земельна ділянка?
Відповідь: Відповідно до ст.24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників. Якщо ж його частка становить 50 або більше відсотків, він може вийти з товариства за згодою інших учасників. Рішення щодо надання згоди на вихід учасника з товариства може бути прийнято протягом одного місяця з дня подання учасником заяви, якщо інший строк не передбачений статутом.
Учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Вихід учасника з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється.
Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов’язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. При цьому вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви. Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.
За погодженням учасника товариства, який вийшов, та товариства зобов’язання зі сплати грошових коштів може бути замінено зобов’язанням із передачі іншого майна. Товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника. При цьому товариство зобов’язане надавати учаснику, який вийшов з товариства, доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості його частки.
Товариство зобов’язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки.
З наведеного вище слідує висновок про те, що:
- Виплата учаснику частки у разі виходу здійснюється у будь-якому разі. Це право учасника пов’язане з його дією, а саме поданням заяви саме про вихід його із ТОВ.
- Виплата здійснюється грошовими коштами. Передача майна ТОВ учаснику, що вийшов, передбачена як виключення із загального правила, яке реалізується за взаємною згодою ТОВ і учасника, який виходить.
- Повернення майна, яке було внеском до статутного капіталу ТОВ, чинне законодавство не передбачає. Проте це не виключає права учасника і ТОВ дійти згоди про передачу учаснику такого майна в порядку заміни зобов’язання ТОВ з виплати вартості учаснику вартості його частки (див. п.2).
- Зобов’язання ТОВ по виплаті вартості частки учаснику, який вийшов законодавцем вважаються зобов’язанням ТОВ.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV зобов’язання – це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.
Згідно з п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України, від 31.01.2000 № 20, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306, зобов’язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо ж на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду. Тож у разі відмови учасника від отримання вартості його частки вартість такої частки включається до складу доходу ТОВ.
А відповідно до п.10. цього ж ПСБО поточні зобов’язання включають поточну кредиторську заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями, за товари, роботи, послуги, за розрахунками з бюджетом, у тому числі з податку на прибуток, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками, за розрахунками із внутрішніх розрахунків; короткострокові векселі видані.
Таким чином, заборгованість ТОВ перед учасником є зобов’язанням, яке відображається в балансі ТОВ як кредиторська заборгованість на рахунку 67 субрахунку 672 «Розрахунки за іншими виплатами», на якому підприємства ведуть облік виплат зокрема у зв’язку з одержанням належної вибулому учаснику (засновнику) частини активів підприємства (Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 893/4186).
Як було вказано раніше, відповідно до п.5 ПСБО 11 «Зобов’язання», якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду. Тобто вказана сума невиплаченої вартості частик учаснику, який вийшов з ТОВ, збільшить фінансовий результат ТОВ до оподаткування.
Інший варіант позбутися частки без отримання учасником, що вийшов, її вартості, є відчуження такої частки іншим учасникам, третім особам, або ж навіть самому ТОВ.
Відповідно до ст.21 Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам. Він має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі лише в тій частині, в якій вона є оплаченою.
Тож якщо учасник продасть свою частку іншому учаснику за 1 гривню, вважатиметься що він здійснив її оплатне відчуження, а інший учасник придбав частку та оплатив її вартість у розмірі 1 гривні. У такому разі об’єкт оподаткування у учасника, який придбав частку не виникатиме, аж доки він не вирішить перепродати цю частку за ціною, вище однієї гривні.
Якщо ж відчуження учасником частки іншому учаснику відбудеться на безоплатній основі, тобто набувач отримає частку як подарунок, то в такому разі у набувача виникне дохід, який оподатковуватиметься податком на доходи фізичних осіб, за ставкою, яка залежить від ступеня спорідненості обдарованого з дарувальником. Якщо ж обдарованим буде юридична особа, то вона на суму вартості частки має збільшити свій фінансовий результат до оподаткування. Вартість (розмір доходу) визначатиметься за ринковою ціною.
Відповідно до ст.25 Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» ТОВ має право придбати частку у власному статутному капіталі без його зменшення на розмір такої частки лише за умови, що на день такого придбання товариство сформує резервний капітал у розмірі ціни придбання викупленої частки, який не може використовуватися для здійснення виплат на користь учасників такого товариства. Відплатний договір про набуття товариством частки у власному статутному капіталі укладається лише за одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. У разі придбання частки (частини частки) учасника самим товариством без зменшення статутного капіталу товариства воно зобов’язане здійснити відчуження такої частки відплатно не пізніше ніж через один рік з дня придбання частки (частини частки).
Таким чином вихід учасника з ТОВ без отримання ним вартості його частки може бути здійснений де-факто як сам вихід, так і як відчуження цієї частки на користь іншого учасника на відплатній чи безоплатній основі. Проте найоптимальнішим з точки зору податкових наслідків способом виходу учасника з ТОВ без отримання ним вартості своєї частки є продаж такої частки іншому учаснику за мінімальною ціною продажу.
Facebook Messenger
Skype
Telegram
Viber
WhatsApp
Електронна пошта
