Ретроспективний договір: нюанси

Питання: Підприємство надає телекомунікаційні послуги. Договір про надання послуг був укладений 09.03.2021. Але згідно зі ст.631 ЦК України умови договору застосовуються до відносин, що виникли з 01.01.2021.

Як вірно оформити акти наданих послуг за січень і лютий 2021 року, (з уточненням в акті, за який місяць надані послуги) чи останнім днем місяця надання послуг (31.01.2021 та 28.02.2021)?

Які можуть бути наслідки в разі оформлення актів 09.03.2021?

 

Відповідь: Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.

У ст.8 цього ж Закону зазначається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України:

  • назву документа (форми);
  • дату складання;
  • назву підприємства, від імені якого складено документ;
  • зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
  • посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
  • особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи, що акт наданих телекомунікаційних послуг є первинним документом, він повинен відповідати наведеним вище вимогам. У тому числі цей акт має містити зміст та обсяг господарської операції, а також посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції.

Господарська операція – це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства (ст.1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Оскільки зміст та обсяг господарської операції та посади осіб, відповідальних за її здійснення, мають бути визначені у відповідному господарському договорі, то складання відповідних актів, в яких відображені господарські операції, не може передувати у часі укладенню самого договору. Через відсутність правової підстави для здійснення господарської операції.

Відповідно до ст.631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Проте сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Оскільки зміст договору містить в собі перелік прав та обов’язків сторін за ним (ст.628 ЦК України), то вони не можуть бути відображені в первинних документах, складених до укладення такого договору. Отже, сама та обставина, що сторони, керуючись ст.631 ЦКУ, вирішили застосовувати умови укладеного договору до відносин між ними, які виникли до його укладення, свідчить про те, що сторони легалізували свої відносини ретроспективно, тобто надали їм договірного статусу.

Враховуючи викладене вище, слід стверджувати, що акти наданих послуг у січні та лютому 2021 року не можуть бути складені раніше самого договору, оскільки в них не можуть бути включені зміст та обсяг господарської операції та посади осіб, відповідальних за її здійснення, через відсутність такої інформації до укладення договору. Тому такі акти слід скласти після 09.03.2021 із зазначенням, що послуги надані у січні та лютому 2021 року та відповідають договору від 09.03.2021.

Автор: Олександр Єфімов,
Керуючий Партнер, доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, член Науково-консультативної ради Верховного Суду