Питання: Юридична особа на загальній системі оподаткування (Сумська ТПП), платник ПДВ, подали заявку на участь в міжнародному проєкті (програмі), через який отримаємо кошти в євро через євроособу – Фонд (умовно – ЄОФ).
Програма передбачає, що ми, як співорганізатор, знайдемо та організуємо приїзд до Словаччини 14 учасників (можуть бути фіз.особи, можуть бути ФОП, можуть бути юридичні особи) на конференцію (переговори тощо). За це ЄОФ перерахує кошти в євро в сумі компенсації вартості 14 авіаквитків і умовно «добових» (не в розумінні коштів на відрядження) за кожен день перебування за кордоном для 14-ти учасників + 25% нам, як організаторам.
Отримані кошти (без 25%), ми повинні перерахувати кожному учаснику окремо, з подальшим звітуванням перед ЄОФ про таке перерахування.
Як я розумію, ми (Сумська ТПП) перераховувати отримані кошти можемо тільки в грн.!!!?
На додаток до цього, в залежності від того, кому ми перераховуємо кошти: фізичній особі, чи ФОП, чи юридичній особі – учаснику конференції, треба цю суму додатково оподатковувати. Якщо фізична особа, то ПДФО та ВЗ, а якщо ФОП та ЮО?
Ми пишемо в платіжному доручені – «компенсація витрат на проїзд та перебування в Словаччині для участі в проекті з … по…».
Чи є від нас якісь додаткові зобов’язання при цьому?
Коли ми отримаємо кошти в євро від ЄОФ, чи повинні ми сплачувати 20% ПДВ? Ми самі на себе виписуємо податкову чи як на неплатника (з яким кодом)? Чи який порядок зараз?
Ми надаємо акт виконаних робіт/послуг, чи яким документом повинні підтвердити здійснення даної події?
Ці кошти не є «технічною допомогою» в розумінні коштів для пільгового оподаткування, яка реєструється в КМУ та має окрему пільгову категорію.
При оподаткуванні податком на прибуток, яка сума коштів буде враховуватися в дохід, а яка у витрати?
Буду додатково вдячна за відповідь з відображенням правильної кореспонденції рахунків при здійсненні даної операції.
Додатково: договір не передбачає жодної посередницької винагороди.
25 % не виділяється окремо, вони «сидять» в сумі договору. Кошторис не буде іти як додаток до договору, ми просто їм надсилаємо для наочності цифри. Повернення «зайвих» коштів не передбачено, їх не буде.
Ми окремо НЕ ЗАРОБЛЯЄМО на цьому. 25% – це той відсоток, на яку ми можемо збільшити кошторис на заплановані заходи (курсові різниці, підвищення вартості палива, збільшення тарифів та ін.) Ніяких комісійних, агентських, які вказані в договорі, як винагорода, не буде! Тільки перерахування коштів для організації трансферів, перекладачів, перельотів, оренду приміщення і т.д. з подальшим перерахуванням фізичній особі, ФОПу чи юридичній особі.
Відповідь: Зрозуміло, що для більш детальної відповіді потрібно було би проаналізувати саме зміст договору, який укладено між Сумською ТПП та ЄОФ. Та з наведеної у запитанні інформації зрозуміло, що йдеться про договір підряду, тобто виконання робіт. Слід звернути увагу, що йдеться не про надання послуг, а саме про виконання робіт, хоча, як показує практика, відмінність договору з виконання робіт від договору з надання послуг для податкових відносин є несуттєвою. Та все ж, йдеться саме про виконання робіт, оскільки замовника цікавить саме результат такого виконання, а не процес. Замовника цікавить участь 14-ти учасників у міжнародній конференції, а не «освоєння» грошових коштів.
До витрат за договором підряду включаються витрати за період від дати укладання договору підряду до дати його завершення. Також до витрат за договором підряду можуть включатися й інші витрати, яких зазнав підрядник при укладенні договору підряду, у разі якщо існує ймовірність достовірної оцінки цих витрат та підписання договору. Витрати, що були визнані витратами звітного періоду, які понесені при укладенні договору підряду, не включаються у подальшому до витрат за договором підряду, якщо він укладений у наступних звітних періодах.
Доходи і витрати протягом виконання договору підряду визнаються з урахуванням ступеня завершеності робіт на дату балансу, якщо кінцевий фінансовий результат цього договору може бути достовірно оцінений.
Договори підряду залежно від способу визначення ціни поділяються на договори з фіксованою ціною та договори за ціною «витрати плюс». У наведеному запитанні йдеться про договір з фіксованою ціною, оскільки в ньому передбачена фіксована (тверда) договірна ціна всього обсягу робіт за договором.
Доходи і витрати за кожним договором підряду відображаються в бухгалтерському обліку окремо. Не визнаються доходами аванси, одержані від замовників для фінансового забезпечення виконання договору підряду. Ці суми відображаються підрядником у складі його зобов’язань, які зменшуються після прийняття замовником виконаних робіт, визнання доходу та заліку заборгованості.
Відповідно до наведеного у запитанні договору витратами будуть визнаватися усі виплати, здійснені майбутнім учасникам конференції: фізичним особам, ФОПам, юридичним особам. Доходом слід визнавати суму, отриману від ЄОФ.
Щодо виплат фізичним особам слід виходити з того, що фінансування їх витрат на придбання авіаквитків та так звані «добові» Податковий кодекс не виключає із загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (ст.165 ПКУ). Тобто вони підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
А от щодо порядку сплати ПДФО, то відповідальним за сплату буде Сумська ТПП, як податковий агент. Податковим агентом визнається особа, на яку ПКУ покладає обов’язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків (ст.18 ПК).
Податковий агент щодо ПДФО – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПК, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV ПК (пп.14.1.180 п.14.1. ст.14 ПК).
Отже при виплаті фізичним особам вказаних сум Сумська ТПП має нарахувати, утримати та сплатити ПДФО.
Оскільки вказані суми виплат включаються до загального оподатковуваного річного доходу, то вони є ще й об’єктом оподаткування військовим збором відповідно до п.161 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК.
Враховуючи, що ФОПи вказані суми отримують поза межами підприємницької діяльності, тобто не як спрощенці і не як ФОПи взагалі, то й щодо них Сумська ТПП виконуватиме функцію податкового агента, тобто утримуватиме і сплачуватиме ПДФО 18% та військовий збір – 1,5%.
А от щодо юридичних осіб функції податкового агента Сумська ТПП вже не виконуватиме і тому всю суму сплачуватиме їм у повному обсязі.
Щодо ПДВ слід виходити з того, що ключовим моментом для оподаткування послуг, наданих нерезиденту є місце їх надання, оскільки відповідно до п.185.1. ст.185 ПКУ об’єктом оподаткування податком на додану вартість вважається постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ. А згідно з пп.186.2.3. місцем постачання послуг вважається місце фактичного надання послуг у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних послуг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах та послуги, що надаються для влаштування платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів.
Оскільки із запитання не складно дійти висновку про те, що послуги (роботи) надаються Сумською ТПП для влаштування конференції за межами України, то місце їх надання розташоване за межами митної території України, а отже об’єкт оподаткування ПДВ у цьому разі не виникає, так само як не виникає й обов’язок скласти та зареєструвати податкову накладну.
Звісно, що у цьому разі може вникнути конфлікт, неоднакове тлумачення місця надання вказаних у договорі послуг. Для зниження таких ризиків у договорі слід чітко зазначити, що послуги надаються для влаштування конференції за межами митної території України.
Щодо валюти розрахунків слід зважити на те, що відповідно до ст.5 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні з урахуванням особливостей, встановлених частиною другою цієї статті, і приймається без обмежень на всій території України для проведення розрахунків. Усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків за:
1) операціями зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (у тому числі дивідендів) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій;
2) операціями банків з надання банківських та інших фінансових послуг на підставі банківської ліцензії;
3) операціями з надання фінансових послуг, що надаються небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв’язку, які мають ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій;
4) операціями з розміщення, виплати грошового доходу та погашення облігацій, казначейських зобов’язань України, номінованих в іноземній валюті, якщо це передбачено проспектом цінних паперів (умовами їх розміщення);
5) операціями з купівлі-продажу державних цінних паперів, номінованих в іноземній валюті, якщо ініціатором або отримувачем за такою валютною операцією є банк;
6) іншими операціями, визначеними Митним кодексом України та (або) нормативно-правовими актами Національного банку України.
Як бачимо, наведені виключення з правила обов’язкового використання гривні як єдиного законного засобу платежу не містять такої операції як виплата коштів на придбання авіаквитків та так звані «добові». А тому здійснювати такі платежі слід у гривнях.
Facebook Messenger
Skype
Telegram
Viber
WhatsApp
Електронна пошта
