Питання: Корпоративний інвестиційний фонд (КІФ) – резидент України придбав корпоративні права у нерезидента з Казахстану. Чи повинен КІФ при оплаті нерезиденту з Казахстану утримувати податок на репатріацію, з урахуванням Конвенції про уникнення подвійного оподаткування та Конвенції MLI?
Відповідь: Діяльність корпоративного інвестиційного фонду регулюється Законом України «Про інститути спільного інвестування» від 05.07.2012 № 5080-VI (Закон № 5080), відповідно до якого корпоративний фонд є одним із видів інститутів спільного інвестування.
Згідно зі ст.8 Закону № 5080 корпоративний фонд – юридична особа, яка утворюється у формі акціонерного товариства і провадить виключно діяльність із спільного інвестування.
Відповідно до ст.1 Закону № 5080 діяльність із спільного інвестування – це діяльність, яка провадиться в інтересах учасників (учасника) інституту спільного інвестування та за рахунок інституту спільного інвестування шляхом вкладення коштів спільного інвестування в активи інституту спільного інвестування. Активами інституту спільного інвестування визнається сформована за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, майнових прав і вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Склад і структура активів інституту спільного інвестування передбачені у ст.48 Закону № 5080, відповідно до якої активи інституту спільного інвестування можуть складатися з цінних паперів, коштів, у тому числі в іноземній валюті, банківських металів та інших активів, передбачених законодавством.
Стосовно оподаткування слід виходити з того, що відповідно до пп.14.1.86. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України інститути спільного інвестування (ІСІ) – це інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, корпоративні інвестиційні фонди та пайові інвестиційні фонди, створені відповідно до законодавства.
Особливості оподаткування ІСІ врегульовані у п.141.6. ст.141 ПКУ, відповідно до якого від оподаткування звільняються кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).
Відповідно до пп.141.4.2. ПКУ резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Відповідно до п.3.2. ст.3 ПКУ якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно зі ст.103 ПКУ застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.
Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п.103.4 ст.103 ПКУ.
Податкові вигоди у вигляді звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку, передбачені міжнародним договором, не надаються стосовно відповідного виду доходу або прибутку, якщо головною або переважною метою здійснення відповідної господарської операції нерезидента з резидентом України було безпосереднє або опосередковане отримання переваг, які надаються міжнародним договором у вигляді звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку. Ця норма не застосовується, якщо буде встановлено, що отримання таких переваг відповідає об’єкту та цілям міжнародного договору України. У разі якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж передбачені цим пунктом, застосовуються відповідні правила міжнародного договору.
Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 ст.103 ПКУ, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
У разі потреби така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або контролюючим органом під час розгляду питання про повернення сум надміру сплачених грошових зобов’язань на іншу дату, що передує даті виплати доходів.
У разі потреби особа, яка виплачує доходи нерезидентові, може звернутися до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір України, про підтвердження зазначеної у довідці інформації.
У разі неподання нерезидентом довідки відповідно до п.103.4 ст.103 ПКУ доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.
Відповідно до ст.13 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Казахстан про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи, що одержуються резидентом Договірної Держави від
відчужування: (а) акцій, які одержують їх вартість або більшу частину вартості прямо або посередньо від нерухомого майна, розташованого в другій Договірній Державі, або (б) частки в партнерстві або трасті, майно яких складається переважно з нерухомого майна, розташованого в другій Договірній Державі, або з акцій, як вони визначені в пункті а) вище, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.
Відповідно до ст.22 зазначеної Конвенції якщо резидент Казахстану одержує доход, який відповідно до положень цієї Конвенції може оподаткуватись у другій
Договірній Державі, тобто у Казахстані перша згадана Договірна Держава, тобто Україна, дозволить вирахувати із податку на доход резидента суму, рівну податку, сплаченому у другій Договірній Державі, тобто у Казахстані. Розмір податку, що вираховується відповідно до вищеназваних положень, не повинен перевищувати податок, який був би нарахований на такий же доход за ставками, що діють у Договірній Державі, тобто податок на репатріацію за ставкою 15%.
Отже, якщо майно господарського товариства, корпоративні права якого придбав КІФ, складається переважно з нерухомого майна, розташованого в Казахстані, або з акцій, як вони визначені в пункті а), то такі доходи можуть оподатковуватись у Казахстані. Тобто з утриманням КІФ з суми, що підлягає сплаті продавцю корпоративних права, податку на репатріацію, зменшеного на суму податку, що підлягає сплаті з цих доходів у Казахстані.
БАГАТОСТОРОННЯ КОНВЕНЦІЯ (MLI – Multilateral Instrument) про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/376_001-16#n2) є чинною для України з 1 грудня 2019 року. Відповідно до ст.3 цієї Конвенції Положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дія цієї Конвенції, які вимагають, щоб Договірна юрисдикція звільнила від сплати податку на прибуток або забезпечила податкове вирахування або податковий кредит, що відповідає податку на прибуток, який сплачується щодо прибутку, одержаного резидентом цієї Договірної юрисдикції, який може оподатковуватися в іншій Договірній юрисдикції, згідно з положеннями Угоди про оподаткування, на яку поширюється дія цієї Конвенції, не застосовуються у випадку, якщо такі положення передбачають оподаткування такою іншою Договірною юрисдикцією, лише з тієї причини, що цей прибуток є також прибутком, одержаним резидентом такої іншої Договірної юрисдикції.
Відповідно до ст.5 Конвенції Сторона може на власний розсуд застосувати пункти 2 і 3 (варіант A), пункти 4 і 5 (варіант B), або пункти 6 і 7 (варіант C), або може не застосовувати жоден з варіантів. Кожна сторона, яка вирішила застосовувати варіант, зазначений у пункті 1, повідомляє Депозитарію про обраний нею варіант. Інформація про обрання певного варіанту Україною офіційні джерела не містять. Отже, виходитимемо з того, що Україна керується загальними положеннями Конвенції.
Статтею 9 цієї Конвенції врегульовані питання оподаткування доходів від відчуження акцій або частки участі особи, вартість яких одержується здебільшого з нерухомого майна. Положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дія цієї Конвенції, які передбачають, що доходи, одержані резидентом Договірної юрисдикції шляхом відчуження акцій або інших прав участі у суб’єкті господарювання, можуть оподатковуватися в іншій Договірній юрисдикції, за умови, що ці акції або права одержали більше встановленої частини своєї вартості від нерухомого майна (нерухомості), розміщеного в цій іншій Договірній юрисдикції (або за умови, що більше встановленої частини власності особи складається з такого нерухомого майна (нерухомості)):
- a) застосовуються, якщо відповідне порогове значення вартості виконується у будь-який час впродовж 365 днів, що передують відчуженню; і
- b) застосовуються до акцій або співставних з ними часток у праві власності, таких як участь у партнерстві або трастовій компанії (у випадку, коли такі акції або частки у праві власності ще неохоплені), на додаток до будь-яких акцій або прав, на які ці положення вже поширюються.
Для цілей Угоди про оподаткування, на яку поширюється дія цієї Конвенції, доходи, одержані резидентом Договірної юрисдикції від відчуження акцій або співставних з ними часток у праві власності, таких як участь у партнерстві або трастовій компанії, можуть оподатковуватися в іншій Договірній юрисдикції, якщо у будь-який час протягом 365 днів, що передують відчуженню, ці акції або співставні з ними частки у праві власності одержали більше 50 відсотків своєї вартості безпосередньо або опосередковано від нерухомого майна (нерухомості), розташованого в цій іншій Договірній юрисдикції. Це положення застосовується замість або за відсутності положень Угоди про оподаткування, на яку поширюється дія цієї Конвенції, які передбачають, що доходи, одержані резидентом Договірної юрисдикції від відчуження акцій або інших прав участі в особі, можуть оподатковуватися в іншій Договірній юрисдикції, за умови, що ці акції або права одержали більше визначеної частини своєї вартості від нерухомого майна (нерухомості), розташованого в цій іншій Договірній юрисдикції, або за умови, що більше визначеної частини майна особи складається з такого нерухомого майна (нерухомості).
Отже положення Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Казахстан про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно оподаткування податком на репатріацію доходів від відчуження корпоративних прав резидентом Казахстану застосовуються з урахуванням наведених положень Конвенції MLI.
Facebook Messenger
Skype
Telegram
Viber
WhatsApp
Електронна пошта
