Питання: Підприємство у нас отримувало послуги з медичного контролю водіїв з 1 січня 2021 року. Але договір ми не укладали і акти не підписували. На цей момент виникло питання щодо укладення відповідного договору.
Чи можна на дату укладення договору скласти один акт за період з 1 січня 2021 року по 31 жовтня 2021 року з урахуванням ч.3. ст..631 Цивільного кодексу України та ч.7. ст.180 Господарського кодексу України, відповідно до яких умови цього договору застосовуватимуться до відносин, що виникли з 01.01.2021.
Відповідь: З описаного у запитанні можна зробити висновок про те, що запитувач вже надає Підприємству послуги медичного контролю з 1-го січня 2021 року. Тобто правовідносини між ними вже існують, проте вони не оформлені договором в письмовій формі. Хоча це не виключає існування усного договору.
Відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України сторони договору можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. А згідно з ч.7 ст.180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов’язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов’язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше.
Таким чином, обидві наведені вище норми вказують на можливість ретроспективної дії договору, тобто поширення його умов у часі назад, до його укладення. Для цього мають бути наявними такі умови:
- між цими сторонами мають існувати відносини до укладення ретроспективного договору;
- в ретроспективному договорі має бути прямо зазначено, що його дія поширюється на такі правовідносини.
Іншими словами можна стверджувати, що до укладення ретроспективного договору сторони фактично уклали між собою інший договір (у нашому випадку швидше за все – усний договір), яким і врегулювали між собою відносини, проте, можливо, не усі умови були погоджені, або й були погоджені не так, як потім вирішили сторони. При цьому, укладаючи ретроспективний договір, його сторони вирішили або врегулювати відносини між собою в частині, що залишилася неврегульованою ними, або ж навіть змінити врегульовані усно інші умови.
Усе викладене вище свідчить на користь ретроспективного договору і того, що сторони на свій розсуд у такому договорі можуть врегулювати відносини, що існували між ними до укладення ретроспективного договору.
Звісно, що ретроспективний договір на те саме так і називається, що ним «наводиться порядок» у вже існуючих відносинах. Саме тому, сторони можуть не лише поширити дію такого договору на відносини, що склалися між ними до його укладення, а й зазначити, в який саме ці відносини врегульовуються. Тобто сторони ретроспективного договору можуть в ньому вказати, що послуги будуть «закриватися» відповідним актом щомісяця, а що стосується послуг, наданих з 1-го січня по 31 жовтня 2021 року, то такі послуги будуть «закриті» одним актом, складеним 31-го жовтня 2021 року. У такому разі важко собі уявити, що такому юридичному механізму зможуть протиставити представники контролюючого органу.
Facebook Messenger
Skype
Telegram
Viber
WhatsApp
Електронна пошта
