Спрощена система і колишній ПДВ за касовим методом

Відповідь: Згідно з пп.9.5 п.9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, тобто перейшли на сплату ЄП за ставкою 2%, звільняються від обов’язку нарахування та сплати податку на додану вартість за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а також від подання податкової звітності з податку на додану вартість, а їх реєстрація платником податку на додану вартість є призупиненою.

Під призупиненням реєстрації платником податку на додану вартість для цілей цього пункту розуміється, що для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, призупиняються права та обов’язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ (у тому числі щодо формування податкового кредиту) на період використання особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом.

Таким чином, платник ЄП за ставкою 2% не зобов’язаний та не має права (та навіть технічної можливості) зареєструвати податкову накладну в ЄРПН.

Операції, здійснені платником єдиного податку третьої групи, який використовує особливості оподаткування, встановлені зазначеним пунктом, вважаються такими, що не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

Для таких платників ЄП обрахунок показників, визначених статтею 200¹ ПКУ, призупиняється на період використання особливостей оподаткування ЄП 2%.

Не враховуються в обрахунку показника ∑НаклОтр суми податку на додану вартість за отриманими платником податку на додану вартість податковими накладними та/або розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, що складені за операціями, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає (припадала) на період, протягом якого платник податку застосовував спрощену систему оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом.

Таким чином, відповідь на запитання залежить від дати отримання оплати робіт виконавця бюджетними коштами замовника.

Згідно з п.187.7. ст.187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом.

Тобто для таких операцій встановлено касовий метод виникнення податкових зобов’язань з ПДВ.

Проте, враховуючи положення пп.9.5 п.9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, слід зазначити, що виконавець позбавлений права зареєструвати податкову накладну доки перебуватиме на спрощеній системі оподаткування, і не зобов’язаний нараховувати податкові зобов’язання. Тобто вся сума оплати, отримана виконавцем у цьому періоді, складатиме базу оподаткування ЄП.

Отже, оскільки оплата буде отримана в періоді, коли платник перебуває в статусі платника ЄП за ставкою 2%, то сума ПДВ, вказана у договорі, має бути включена до бази оподаткування ЄП за ставкою 2%. Наслідків у вигляді податкових зобов’язань з ПДВ для виконавця у цьому разі не виникає. Однак, замовник втрачає право на податковий кредит.

Звісно у держфінаудиту, який з високою ймовірністю перевірятиме бюджетну установу, виникне питання включення у вартість робіт ПДВ, який таким податком не виявився і бюджетна установа втратила право на податковий кредит, що призвело до перевитрат бюджетних коштів. І заперечувати такому аргументу буде важко. Тому, як варіант можна запропонувати виконавцю після отримання вказаних коштів у повному обсязі повернути бюджетній установі суму ПДВ та направити відповідний лист про те, що таке повернення відбулося у звʼязку з призупиненням реєстрації виконавця платником ПДВ.

Як інший вихід з цієї ситуації, з урахуванням тієї обставини, що виконавець не може укласти із замовником додаткову угоду до договору, можна запропонувати домовитися із замовником про те, що він оплатить виконані виконавцем роботи вже після 1 липня, оскільки представники влади обіцяють скасування особливого порядку сплату ЄП за ставкою 2% з другої половини 2023 року. У такому разі замовник «примусово» буде повернутий на загальну систему оподаткування і відновляться права та обов’язки платника ПДВ.

Окрім того, можна ще скористатися ч.2 пп.9.9. п.9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, відповідно до якого платник податку має право самостійно (шляхом подання заяви) відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення. У такому разі платник податків вважається таким, що застосовує систему оподаткування, на якій він перебував до обрання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом (у нашому випадку йдеться про загальну систему оподаткування), крім випадку, якщо у заяві про відмову від використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, платник податку зазначив про перехід на сплату інших податків і зборів.

Тож, використавши цю можливість і повернувшись на загальну систему оподаткування, замовник зможе отримати платіж від замовника і зареєструвати податкову накладну в ЄРПН відповідно до вимог ПКУ.

 О.Єфімов,

Старший Партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді