Який курс валюти для пені в ЗЕД

EXPERTUS. Головбух

Питання: На даний час на підприємстві завершена перевірка державної податкової служби з питання дотримання вимог валютного законодавства. Після отримання розрахунку пені за порушення в сфері ЗЕД виникло наступне питання.

Частиною 5 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 р. № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» встановлено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із ст. 13 Закону, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 % суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Просимо пояснити, що вважається днем виникнення заборгованості у розумінні Закону України «Про валюту і валютні операції»: дата виникнення заборгованості за бухгалтерським обліком (тобто дата відвантаження продукції на експорт або дата сплати авансу за імпортними операціями) або перший день виникнення порушення після сплину встановлених НБУ строків розрахунків за валютними операціями у розмірі 180 днів.

Податкова служба розраховує пеню саме на перший день виникнення порушення, пояснюючи тим, що саме дата виникнення порушення мається на увазі в Законі України «Про валюту і валютні операції» як дата виникнення заборгованості? 

Відповідь: Вказані у запитанні відносини дійсно регулюються Законом «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII. Згідно зі ст.13 цього Закону Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів. Крім того, зазначені граничні строки поширюються на незавершені операції резидента з експорту та імпорту товарів, за якими до 07.02.2019 не встановлено банком порушення 180-денного строку розрахунків (або строків, визначених у висновках центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, виданих на перевищення встановлених законодавством України строків розрахунків).

Відповідно до п.142 Постанови Правління НБУ від 24.02.2022  № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Таким чином, до 07.02.2019 діяв граничний строк розрахунків в іноземній валюті у 180 днів. З 7.02.2019 діяв строк у 365 днів аж до 05.04.2022. А вже з цієї дати діє строк у 180 днів. Там ще був період з граничним строком у 90 днів, але то вже не настільки принципово для відповіді на поставлене запитання.

Згідно з ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

А відповідно до ч.8 цієї ж статті Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п’ятою цієї статті.

Отже, контроль за дотриманням строків розрахунків в іноземній валюті покладено на Державну податкову службу України (контролюючий орган).

 

Звісно, при здійснені контролю контролюючим органом можуть і мають виникати питання тлумачення вказаних норм Закону. У цьому разі виникло питання щодо того, що є днем виникнення заборгованості. І відповідь на це питання є досить важливою, оскільки курс іноземної валюти встановлений НБУ саме на цей день має застосовуватися для розрахунку пені у гривнях.

І, як не дивно, податківці у цьому питанні теж не можуть бути зацікавленими щодо якогось конкретного дня, оскільки курс іноземної валюти має властивість не лише зростати, а ще й коливатися.

Тож, маємо для прикладу чотири дні, курс НБУ на які міг би бути застосований:

  1. День поставки товару нерезиденту (отримання ним товару за товаросупровідними документами).
  2. День митного оформлення експортованого товару.
  3. День, який є кінцевим терміном оплати товару нерезидентом.
  4. День, який настає після спливу 180 днів, встановлених НБУ як граничний строк.

 

І кожен з цих днів міг претендувати на роль того самого дня, курс іноземної валюти НБУ на який має застосовуватися для обрахунку пені у гривнях.

У разі ж виникнення «незгоди» платника податків і контролюючого органу можна було б застосувати презумпцію правомірності рішень платника податків. Нагадаємо, що відповідно до пп.4.1.4. ст.4 Податкового кодексу України презумпція правомірності рішень платника податку застосовується в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Звісно ж валютні правовідносини – це не податкові правовідносини і тут цю презумпцію застосувати буде важко, якщо контролюючий орган буде заперечувати.

Певну відповідь на це запитання може дати ч.2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції». Відповідно до неї у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав – з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Сама конструкція цієї норми говорить про те, що з точки зору законодавця і саме для відносин у сфері ЗЕД-розрахунків заборгованість нерезидента виникає саме у день митного оформлення продукції, що експортується і існує аж до її погашення нерезидентом. А не в будь-який інший день. Принаймні у розумінні Закону «Про валюту і валютні операції».

Будь-який інший день в цьому Законі не вказаний, у тому числі й 181-й день з дня оформлення експорту товару.

Отже, цілком логічним є застосування саме дня оформлення експорту як дня, курс іноземної валюти на який, встановлений НБУ, і має бути застосований для розрахунку пені. 

  О. Єфімов,

Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри цивільного та трудового права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана