Неповернута вчасно позика

Відповідь: Часто податківці під час перевірок виявляють короткострокову (поточну) заборгованість, як з тих чи інших причин не була погашена у строк до 12 місяців. Буває, що вона не була погашена в силу об’єктивних причин, що не залежать від боржника, а буває, що вона пролонгується на короткостроковий період часу, але не один раз. У таких випадках податківці віддають перевагу фактичному строку існування заборгованості, а не її юридичному визначенню та вимагають її дисконтувати.

Щодо такої заборгованості вже склалася та існує судова практика як щодо визнання її довгостроковою, так і щодо обов’язку боржника її дисконтувати.

Верховний Суд у постанові по справі № 826/16321/18 від 04.12.2019 вказує «для визнання заборгованості, за якою строк погашення на дату балансу складає менше дванадцяти місяців, довгостроковою, обов’язковою визнана сукупність двох умов: первісний строк погашення такої заборгованості був більшим, ніж 12 місяців, та до затвердження фінансової звітності існує угода про пролонгацію (переоформлення) такої угоди на строк понад 12 місяців.

Тобто якщо первісний строк заборгованості свідчить про її поточний характер, то така заборгованість є поточною незалежно від того, що її погашення у цей строк не відбулося.

Щодо обов’язку дисконтувати таку заборгованість у постанові ВС по справі № 640/13685/19 від 24.04.2021 зазначено:

«Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти» не передбачає порядок визначення справедливої вартості та не розглядає й методологію обліку щодо короткострокових та довгострокових фінансових зобов’язань.

Відповідач при розрахунку дисконту застосовує формулу, що не визначена жодним національним стандартом бухгалтерського обліку, а передбачена Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку.

…оскільки національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку не визначено методологію щодо визначення справедливої та амортизованої вартості фінансових зобов’язань, а також органами, на які покладено регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової, відсутні будь-які роз’яснення з боку контролюючих органів або практика такого дисконтування, Позивач, як особа, облік якої не базується на міжнародних стандартах фінансової звітності, не зобов’язаний був визначати методологію оцінки фінансових зобов’язань самостійно».

Згідно з ч.5 і ч.6. ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Крім цього, відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку – нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємствами.

П(С)БО не передбачають визнання доходу навіть в разі дисконтування заборгованості. Відповідно до частини 1 статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

  О.Єфімов,

Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», кандидат юридичних наук, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана