Інтернет-розрахунки і РРО. Як спростувати аргументи податківців

“Фінансовий директор компанії”, 01/2024, січень. 

Люди дедалі частіше «переселяються» у віртуальне життя, «живуть» в інтернеті. Там купують те, що їм потрібно або хочеться, там оплачують — гроші до рук навіть не потрапляють, вони приходять у вигляді зарплати чи інших доходів на банківський рахунок і так само опиняються у продавця. А оті податківці, які прагнуть усе контролювати, намагаються в те віртуальне життя втрутитися зі своїми контрольними важелями із реального життя. Одним із таких прикладів є намагання реальні РРО і фіскальні чеки застосовувати в тій сфері, де реальні гроші не «ходять».

Звісно, щодо цього виникають конфлікти. Один із них розглянемо на прикладі, коли податківці вимагають застосування РРО в сфері безготівкових розрахунків під час участі в азартних іграх в інтернеті. І це лише на прикладі зазначеної діяльності, хоча аналогічні спори можуть виникати, наприклад, у торговельних мережах чи на АЗС, де покупці створюють власний віртуальний кабінет і акумулюють там кошти, у сфері інтернет-торгівлі тощо… Адже при «заведенні» коштів у віртуальний кабінет податківці так само можуть вимагати застосування РРО/ПРРО.

При перевірці організатора азартних ігор…

 

В акті перевірки як обґрунтування порушення, яке полягало в незастосуванні РРО організатором азартних ігор, податківці зазначили, що законодавство України встановлює однакові вимоги щодо фіскалізації як готівкових, так і безготівкових розрахунків, що здійснюються за допомогою POS-терміналів та платіжних сервісів (еквайрингу), що використовують реквізити платіжних карток продавців товарів у мережі Інтернет та провадяться суб’єктами господарювання всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тому обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО програмних РРО, при отриманні оплати за товари (послуги), залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.

Представники ДПС стверджували, що гравець, який зареєструвався в онлайн-системі організатора азартних ігор та бажає внести ставку в азартній онлайн-грі, придбаває для цього електронний грошовий замінник у віртуальній касі в момент придбання якого й виникає розрахункова операція, яка вимагає застосування РРО/ПРРО.

Податківці дійшли висновку про те, що із положень Закону № 768 випливає, що частина операцій, які здійснюються в «касі» та «онлайн-системі» є подібними між собою, а інша частина ідентичними, що, зі свого боку, дає змогу підсумувати, що «онлайн-система» організатора азартних ігор в мережі Інтернет є «касою».

Пільга, установлена пунктом 14 статті 9 Закону № 265 щодо необов’язковості застосування РРО або програмних РРО, на думку податківців, може бути застосована до послуг та за умови проведення розрахунків за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Контролюючий орган зазначені порушення обґрунтовує зазвичай такими аргументами:

  1. Використання реквізитів платіжних карток вимагає застосування РРО/ПРРО, оскільки не є застосуванням банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів при здійсненні розрахунків за товари (послуги);
  2. Придбання електронного грошового замінника гравцем є продажем йому товару організатором азартних ігор;
  3. «Онлайн-система» організатора азартних ігор у мережі Інтернет є «касою», а тому відповідні операції вимагають застосування РРО/ПРРО.

Повна версія статті тут: https://e.fdk.net.ua/finansovyy-dyrektor-kompaniyi-2024-1/internet-rozrakhunky-i-rro-yak-sprostuvaty-arhumenty