Поштомати: бути орендарем чи орендодавцем…

Відповідь: Саме час згадати про принцип свободи договору (ст.6 і 627 ЦКУ), відповідно до якого сторони договору можуть самостійно визначити ті права і обов’язки, які їм до вподоби і про які вони досягли згоди.

Згідно зі ст.638 ЦКУ договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

А відповідно до ст.640 ЦКУ договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Тож з точки зору цивільного права можна укласти договір оренди поштоматів за 1 грн, а можна і навпаки, надати оператору поштового зв’язку в оренду місце, на якому він сам розмістить свої поштомати.

Щодо податкових наслідків та ризиків варто виходити з того, хто та яку мету переслідує.

У постанові від 17.03.2020 у справі № 812/9439/13-а Верховний Суд дійшов висновку: «За правилами підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) розумна економічна причина (ділова мета) – це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов’язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

В той же час, не обов’язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об’єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитись збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.

Проте із визначеного в Податковому кодексі України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) поняття ділової мети випливає, що обов’язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості».

Тож для того, щоб узяти поштомати в оренду незалежно від розміру орендної плати, необхідно мати бодай якусь економічно обґрунтовану мету, навіть якщо її досягти і не вдасться. Набагато важливіше її мати, а не досягти найближчим часом.

Наприклад, якщо поштомати, розміщені в супермаркеті, збільшують потік покупців, що підтверджується певними доказами, то брати їх в оренду є логічним, оскільки є намір досягнути певного економічного ефекту. Якщо ж економічний ефект навіть теоретично не передбачається, то усі витрати, пов’язані з такою орендою навряд чи будуть прийняті контролюючим органом. Та воно й логічно, оскільки очевидно, що така операція переслідує якусь іншу мету, і, можливо не досягнення економічного ефекту.

Якщо ж економічний ефект досягається оператором зв’язку, тобто власником поштоматів, то цілком логічно надати йому в оренду місце для таких поштоматів. У такому разі у контролюючого органу навряд чи будуть питання як до орендодавця, оскільки він отримує певний економічний ефект у вигляді орендної плати, так і до орендаря, оскільки той збільшує обсяг власних послуг за рахунок додаткових поштоматів.

І зрозуміло, що у разі якщо орендар і орендодавець є платниками ПДВ, то оренда місця під поштомати буде більш логічною господарською операцією з обґрунтованим податковим кредитом для орендаря.

  О.Єфімов,

Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді