Дивіденди: порядок оподаткування

EXPERTUS. Головбух.

Питання: В 2021 році був затверджений Протокол на виплату дивідендів, але нарахування та виплати були проведені відповідно до Наказів до цього протоколу протягом 3-х років. Тобто сума прибутку в протоколі 155 млн, а нарахування та виплати були зроблені частками, а не зразу нарахована вся сума дивідендів і сплачені податки.

Чи можна робити нарахування і виплати по Наказах?

Якщо дата протоколу і дата наказу про виплату відрізняється, тобто протокол від 31.10.2021 а Наказ на нарахування та виплату від 10.01.22, коли треба нарахувати та сплатити податки?

Відповідь: Відповідно до ст. 96¹ Цивільного кодексу (далі – ЦК) учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом, зокрема, брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку.

Відповідно до ст. 26 Закону від 06.02.2018 № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон № 2275) виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток.

Виплата дивідендів здійснюється у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення про їх виплату, якщо інший строк не встановлений статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників.

Отже, ключовим підґрунтям спрямування чистого прибутку на виплату дивідендів є рішення про їх виплату. Таке рішення приймають учасники товариства на загальних зборах, або ж воно приймається одноособовим учасником у формі його рішення. У такому разі Наказ про виплату дивідендів просто втрачає сенс, оскільки строк виплати дивідендів ним не може встановлюватися. Навіть якщо рішення про виплату дивідендів передбачає їх виплату частинами, то це передбачає рішення, а не Наказ. Саме до компетенції загальних зборів належать питання розподілу чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів, зокрема й щодо строків такої виплати (пп. 12 ч. 2 ст. 30 Закону № 2275).

Відповідно до пп.14.1.180. ст.14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю є податковим агентом щодо оподаткування дивідендів при їх виплаті.

Згідно з пп.168.1.1. ст.168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Для оподаткування дивідендів встановлена ставка ПДФО – 5% (пп.167.5.2. ПКУ), та ставка військового збору – 5%.

Відповідно до пп.168.1.2. ст.168 ПКУ податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо ж оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду (пп.168.1.5. ПКУ).

Отже, коли ТОВ як податковий агент нараховує, але не виплачує (не надає) платнику податку дивіденди, то податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, які підлягають утриманню з дивідендів, підлягають перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

О. Єфімов,

Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та Партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана