Нюанси взаєморозрахунків

EXPERTUS. Головбух.

Питання: ТОВ на загальній системі оподаткування. У нас виникла наступна ситуація. ТОВ мало пов’язану компанію, по якій залишився аванс покупця, тобто не відвантажений товар. На даний момент ця компанія є продана. Покупець звертається до нас з листом:

«Наша пропозиція – підписати додаткову угоду – меморандум до діючого договору по ТОВ про визнання зобов’язань пов’язаної компанії врахування даної суми у поточному балансі».

Борг станом на 30.09.2019. Цей контрагент і є нашим покупцем. Потрібна ваша допомога, як нам вийти з цієї ситуації?

Відповідь: Із самого запитання можна зрозуміти, що ТОВ постачає товари, а Пов’язана компанія їх купує у ТОВ. Пов’язана компанія здійснили попередню оплату, товар отримати не встигла до того, як корпоративні права на неї були продані новим учасникам. Отже йдеться про відчуження частки в ТОВ учасниками третім особам, внаслідок чого відбулася заміна учасників Пов’язаної компанії, що мало наслідком втрату пов’язаності.

Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII (далі – Закон про ТОВ) регулює відносини, пов’язані зі статутним капіталом, відчуженням часток в ньому.

Згідно зі ст.21 Закону про ТОВ учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам. Статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. Учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі лише в тій частині, в якій вона є оплаченою.

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 (далі – Інструкція), рахунок 40 «Статутний капітал» призначено для обліку та узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу підприємства. За кредитом рахунку 40 відображається збільшення статутного капіталу, за дебетом – його зменшення (вилучення). Сальдо на цьому рахунку повинно відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксовано в установчих документах підприємства.

Аналітичний облік статутного капіталу ведеться за видами капіталу за кожним засновником, учасником, акціонером тощо.

Отже, зміна учасника ТОВ на іншого учасника ТОВ внаслідок відчуження першим своєї частки другому в бухгалтерському обліку має наслідком для ТОВ лише внесення змін в аналітичний облік статутного капіталу: відбудеться лише відображення в ньому нового учасника замість попереднього.

Така заміна учасника не впливає на обсяг та статус дебіторської заборгованості, якою і є сплачена Пов’язаною компанією на користь ТОВ попередня оплата.

А от на що треба звернути увагу, так це на позовну давність. Хоча перебіг позовної давності в Україні і був зупинений, проте він у цьому випадку може мати значення.

Згідно з п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, у тому числі ст.257 ЦКУ (загальна позовна давність), продовжуються на строк дії такого карантину. І хоча карантин в Україні вже не діє, проте з моменту його припинення ще не минуло 3 роки.

Відповідно до п.19 цих же Положень ЦКУ у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259 ЦКУ продовжуються на строк його дії.

Як відомо,  воєнний стан був уведений в Україні 24 лютого 2022 року і триває по сьогодні. І з цього слід зробити висновок про те, що позовна давність призупинила свій перебіг з 12 березня 2020 року (дати введення карантину) і поновить цей перебіг з дня, наступного за днем, коли в Україні буде скасовано воєнний стан.

Тому в цьому випадку «підписання додаткової угоди – меморандуму до діючого договору по ТОВ про визнання зобов’язань пов’язаної компанії врахування даної суми у поточному балансі» вагомого впливу на перебіг позовної давності не матиме. Проте слід мати на увазі, що сам факт укладення такої додаткової угоди означатиме визнання боргу з боку ТОВ, а це відповідно до ст.264 ЦКУ є підставою для переривання перебігу позовної давності. А відповідно до ч.3 ст.264 ЦКУ після переривання перебіг позовної давності починається заново. Тобто коли буде скасовано воєнний стан в Україні по вказаній заборгованості почнеться перебіг 3-річного строку позовної давності по вказаній заборгованості.

 

 

 

  О.Єфімов,

Старший Партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді