Реквізити для сплати компенсації комунальних послуг

Відповідь: Як вже неодноразово зазначалося, компенсація комунальних послуг у наведеній ситуації взагалі не є об’єктом оподаткування ані єдиним податком, ані ПДФО чи ВЗ. Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV доходи – це збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників). Оскільки компенсація не збільшує економічні вигоди і не призводить до зростання власного капіталу, а компенсує витрачені кошти, то й доходом вона не є.

Точка зору ДПС України щодо порядку оподаткування компенсації орендодавцеві-спрощенцю суми комунальних послуг «еволюціонувала» аж до включення цієї суми в дохід спрощенця як фізичної особи та оподаткування її на загальних підставах. Так, в Індивідуальній податковій консультації від 17.05.2024 № 2768/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК ДПС України зазначила: «дохід у вигляді відшкодування суми комунально-житлових послуг, отриманий фізичною особою – платником податку від юридичної особи, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. і військовим збором за ставкою 1,5 відс. на загальних підставах.

При цьому юридична особа зобов’язана виконати усі функції податкового агента, визначені Кодексом».

Варто також зауважити, що в зазначеній ІПК ДПС України ключовим критерієм вказує отримання ФОПом – орендодавцем суми компенсації, на її думку, за межами господарської діяльності ФОПа на спрощеній системі оподаткування. Тобто як фізична особа. При цьому втрачає значення, на який саме рахунок надійде така компенсація: на рахунок ФОПа (2600), чи на рахунок фізичної особи (2620). В обох випадках податківці вважатимуть таку компенсацію доходом фізичної особи, а не ФОПа.

Згідно з пп.14.1.180. ст.14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

А згідно з п.168.1.1. ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Тому, відповідаючи, на запитання та враховуючи аргументацію ДПС України, в наведеній ситуації орендар – ФОП зобов’язаний утримати з суми компенсації ПДФО за ставкою 18% та ВЗ – 5% і сплатити їх до бюджету. Цей обов’язок не вважатиметься виконаним, якщо сторони домовляться про те, що орендар – ФОП самостійно сплачуватиме вказані податки. А тому, ФОПу – орендареві в такому разі слід очікувати нарахування йому ПДФО і ВЗ зі штрафними санкціями із сум компенсації комунальних послуг, сплачених орендодавцеві – ФОПу. І все тому, що орендодавця в такій ситуації ДПС не вважає ФОПом.

  О. Єфімов,

Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та Партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана