EXPERTUS. Головбух
Питання: Ми ТОВ, резидент Дія Сіті, платник податку на виведений капітал. Наразі надаємо послуги маркетингу (рекламні послуги). Хочемо додати КВЕДи стосовно надання послуг іншим компаніям, а саме послуги юридичні, бухгалтерські, кадрові, бізнес консультування.
В штаті наразі є оформлені 2 бухгалтери, 1 головбух, 1 юрист, 1 кадровик (скоро буде 2). Тому виникають наступні питання:
Якщо надаємо бухгалтерські послуги, то чи має тоді ТОВ зареєструватись СПФМ у Держфінмоніторингу?
Чи можна надавати кадрові послуги в принципі?
Якщо ми як платники ПНВК надаємо такого роду послуги також резиденту Дія Сіті платнику ПНВК і в цих компаній однакові і засновник, і директор (одна й та сама особа) чи не підпаде ця операція під 9% ПНВК?
Можливо є інші податкові наслідки та ризики такого роду операцій??
Відповідь: Відповідно до пп. 14.1.2821 ПКУ резидент Дія Сіті – платник податку, що сплачує податок на прибуток підприємств на особливих умовах, – резидент Дія Сіті, який у порядку, передбаченому п. 141.10 ПКУ, обрав або перейшов на відповідний режим оподаткування. Резиденти Дія Сіті, які не обрали (не перейшли) на відповідний режим оподаткування, сплачують податок на прибуток підприємств на загальних підставах і вважаються резидентами Дія Сіті, що не є платниками податку на особливих умовах.
Отже, ПКУ передбачає два варіанти сплати податку на прибуток:
1) особливі умови, так званий ПНВК, або податок на виведений капітал;
2) загальні підстави.
У разі сплати податку на прибуток на загальних підставах єдина специфіка для резидентів Дія Сіті проявляється в коригуванні фінансового результату високодохідними платниками податку на прибуток, у яких річний дохід від будь-якої діяльності за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, або платниками, які не поставили відповідну позначку про непроведення коригування фінансового результату в податковій декларації з податку на прибуток підприємств (пп. 134.1.1 ПКУ).
Сплата ж податків на особливих умовах (ПНВК) відбувається при виведені коштів резидентом Дія.Сіті, а не при їх отриманні (п.141.91 ст.149 ПКУ). Тобто об’єкт оподаткування виникає при виведені коштів, а не при їх отриманні.
Система фінансового моніторингу в Україні є дворівневою та включає в себе суб’єктів державного та суб’єктів первинного рівня. Своєю чергою СПФМ за критерієм основної діяльності також можуть бути поділені на дві групи:
- такі СПФМ, що здійснюють діяльність, пов’язану з фінансовими послугами, та
- такі, чия діяльність до фінансових послуг ніякого, тим більше прямого, відношення не має, однак вони також мають виявляти підозрілі і порогові операції в силу своєї основної не фінансової діяльності.
Другу групу складають так звані у Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.19 р. № 361-ІХ (далі – Закон № 361) спеціально визначені СПФМ. До спеціально визначених СПФМ Закон № 361, зокрема, відносить бухгалтерів, суб’єктів господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку; суб’єктів господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування.
Згідно з ч.2 ст.6 Закону № 361 суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний стати на облік у спеціально уповноваженому органі як суб’єкт первинного фінансового моніторингу та повідомляти спеціально уповноваженому органу в порядку, визначеному Національним банком України для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, щодо яких Національний банк України відповідно до статті 14 Закону № 361 виконує функції державного регулювання і нагляду, та Кабінетом Міністрів України для інших суб’єктів первинного фінансового моніторингу, про призначення чи звільнення відповідального працівника; призначення особи, яка тимчасово виконуватиме обов’язки відповідального працівника у разі його відсутності; зміну відомостей про суб’єкта первинного фінансового моніторингу та/або про відповідального працівника чи особу, яка тимчасово виконує його обов’язки; припинення діяльності суб’єкта первинного фінансового моніторингу та ін.
Відповідно до розділу ІІ Інструкції щодо заповнення форм обліку та подання інформації, пов’язаної із здійсненням фінансового моніторингу, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2016 № 24, форма № 1-ФМ «Форма обліку суб’єкта первинного фінансового моніторингу» подається до Держфінмоніторингу безпосередньо усіма суб’єктами первинного фінансового моніторингу у випадку постановки їх на облік в Єдиній державній інформаційній системі у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Ст.24 Закону № 361 передбачає, що особи, винні у порушенні вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансували тероризм чи розповсюдження зброї масового знищення, несуть кримінальну, адміністративну та цивільно-правову відповідальність згідно із законом.
У разі невиконання (неналежного виконання) суб’єктом первинного фінансового моніторингу вимог Закону № 361, інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, а саме за порушення обов’язків, визначених цим Законом та/або нормативно-правовими актами у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення відповідальність настає у вигляді штрафу у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які не є юридичними особами, – у розмірі до 100 НМДГ). Тобто 5 100 грн – для юридичних і 1 700 грн – для фізичних осіб.
Повторне (повторні) порушення суб’єктом первинного фінансового моніторингу, вчинене протягом трьох років після дня виявлення аналогічного порушення, за яке до суб’єкта первинного фінансового моніторингу прийнято рішення про застосування санкції відповідно до Закону № 361, тягне (тягнуть) за собою накладення штрафу на суб’єкта первинного фінансового моніторингу у розмірі до 3000 НМДГ (для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які не є юридичними особами, – у розмірі до 400 НМДГ). Тобто 51 000 грн – для юридичних і 6 800 грн – для фізичних осіб.
Зазначені санкції до суб’єктів первинного фінансового моніторингу застосовуються суб’єктами державного фінансового моніторингу, які відповідно до Закону № 361 здійснюють функції з державного регулювання і нагляду за суб’єктами первинного фінансового моніторингу, протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення, у порядку, встановленому відповідним суб’єктом державного фінансового моніторингу.
Рішення (постанова) суб’єкта державного фінансового моніторингу (його уповноваженої посадової особи) про застосування до суб’єкта первинного фінансового моніторингу санкцій, передбачених цією статтею, набирає законної сили з дати його (її) прийняття. Рішення (постанова) суб’єкта державного фінансового моніторингу (його уповноваженої посадової особи) про застосування до суб’єкта первинного фінансового моніторингу штрафних санкцій, передбачених цією статтею, є виконавчим документом.
Зазначене рішення (постанова) підлягає виконанню суб’єктом первинного фінансового моніторингу протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня його (її) отримання, про що письмово повідомляється відповідному суб’єкту державного фінансового моніторингу, який відповідно до Закону виконує функції з державного регулювання і нагляду за суб’єктом первинного фінансового моніторингу. У разі невиконання суб’єктом первинного фінансового моніторингу такого рішення (постанови) про застосування штрафних санкцій у встановлений строк воно (вона) передається до органів державної виконавчої служби для примусового виконання.
Оскарження рішення (постанови) суб’єкта державного фінансового моніторингу (його уповноваженої посадової особи) про застосування до суб’єкта первинного фінансового моніторингу штрафних санкцій, передбачених цією статтею, здійснюється в судовому порядку виключно з метою встановлення законності прийняття такого рішення (постанови) та не зупиняє виконання суб’єктом первинного фінансового моніторингу застосованої санкції.
Таким чином, відповідаючи на поставлене запитання, слід зазначити, що підприємство, яке надає послуги з ведення бухгалтерського обліку підприємствам, резидентам України зобов’язане стати на облік як суб’єкт первинного фінансового моніторингу в Держфінмоніторингу.
Постановка на такий облік здійснюється шляхом подання форми № 1-ФМ «Форма обліку суб’єкта первинного фінансового моніторингу» та внесення до Єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України від 15.07.2021 №1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон №1667) резидентом Дія Сіті може бути юридична особа, зареєстрована на території України в установленому законодавством України порядку, незалежно від її місцезнаходження та місця провадження господарської діяльності, яка відповідає всім вимогам, зазначеним у цій статті, зокрема, здійснює один або кілька видів діяльності, визначених частиною четвертою цієї статті, що вказано у її статуті та/або відомостях про неї, що містяться у Єдиному державному реєстрі.
Частина четверта ст.5 цього Закону містить перелік видів діяльності, здійснення яких стимулюється шляхом створення правового режиму Дія Сіті, зокрема:
діяльність у галузі інформаційних технологій, у тому числі надання вищої, фахової передвищої та професійно-технічної освіти за такими спеціальностями як комп’ютерні науки, інформаційні системи та технології, комп’ютерна інженерія, кібербезпека, наука про дані, а також надання інших видів освіти, а саме: навчання комп’ютерній грамоті (цифровій грамотності), що включає послуги з навчання цифровій грамотності, розробленню, модифікації, тестуванню та технічній підтримці програмного забезпечення, у тому числі комп’ютерні ігри, навчання бізнес аналізу (для цілей розроблення, модифікації, тестування та технічної підтримки програмного забезпечення), побудові графічних інтерфейсів, організації процесів з контролю якості, системному адмініструванню, проектному менеджменту, розробці документації;
оброблення даних і пов’язана із цим діяльність, крім надання інфраструктури для оброблення даних та розміщення (хостингу) і послуг з розміщення (хостингу), та діяльність веб-порталів;
дослідження та експериментальні розробки у сфері природничих і технічних наук щодо інформаційних та інформаційно-комунікаційних технологій;
проведення маркетингових кампаній та надання рекламних послуг з використанням програмного забезпечення, розробленого за участю резидента Дія Сіті, у мережі Інтернет та/або на пристроях користувачів; діяльність організаторів кіберспортивних змагань, кіберспортивних команд, спеціалізованих комп’ютерних центрів та/або клубів, призначених для проведення кіберспортивних змагань, а також студій трансляцій кіберспортивних змагань;
діяльність постачальника послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів; забезпечення кібербезпеки інформаційно-комунікаційних систем, програмних продуктів та інформації, що в них обробляється;
розроблення та впровадження організаційних заходів, програмних та апаратно-програмних продуктів, призначених для запобігання кіберінцидентам, виявлення та захисту від кібератак, ліквідації їх наслідків, відновлення сталості функціонування комунікаційних та технологічних систем (мереж);
оброблення та аналіз даних про обставини кіберінциденту та його наслідки, встановлення передумов, що призвели до нього, надання відповідних рекомендацій;
планування та проектування інтегрованих комп’ютерних систем, що поєднують апаратні засоби, програмне забезпечення та комунікаційні технології, призначені для захищеної обробки інформації (даних);
надання консультацій з питань забезпечення кібербезпеки (кіберзахисту) комунікаційних систем та програмного забезпечення (продуктів), що забезпечують функціонування IT-систем клієнта;
надання послуг з експлуатації та технічного обслуговування комунікаційного обладнання, програмного забезпечення, призначеного для забезпечення кібербезпеки комунікаційних та технологічних систем (мереж);
проведення досліджень та здійснення експериментальних розробок у сфері забезпечення кібербезпеки; діяльність з проектування (конструювання), дослідження, тестування (випробування) технологій, пристроїв і систем робототехніки з використанням комп’ютеризованих систем управління; інші види діяльності, визначені Кабінетом Міністрів України в порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», тощо.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 № 467 затверджено ПЕРЕЛІК видів діяльності, здійснення яких стимулюється шляхом створення правового режиму Дія Сіті.
Відповідно до ст.9 Закону № 1667 уповноважений орган приймає рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті виключно з підстав, що містяться у цій статті, зокрема у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним статтею 5 Закону № 1667, про що уповноважений орган повідомлено шляхом подання резидентом Дія Сіті звіту про відповідність та/або незалежного висновку.
О.Єфімов,
Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді