Зарахування зустрічних однорідних вимог і статутний капітал

EXPERTUS. Головбух

Питання: Підприємство А (платник ПДВ + загальна система) вносить в статутний капітал Підприємства В основні засоби, сформувавши 100% статутного капіталу на суму 20 млн. грн.

Потім Підприємство А продає свою частку в Підприємстві В фізичній особі С за 20 млн. грн. Таким чином, Фізична особа С винна Підприємству А 20 млн. грн.

Одночасно Фізична особа С є єдиним засновником Підприємства А і приймає рішення про зменшення Статутного капіталу Підприємства А на 20 млн. грн.

Таким чином, Підприємство А винне Фізичній особі С 20 млн. грн.

Чи можливий залік зустрічних однорідних вимог між Підприємством А і Фізичною особою С?

Відповідь: Згідно зі ст.21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII (далі – Закон про ТОВ) учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.

Отже, продаж Підприємством А своєї частки в Підприємстві В фізичній особі С за 20 млн. грн. є цілком легітимною дією. В результаті укладення такого договору купівлі-продажу частки у покупця цілком логічно виникає зобов’язання по оплаті такої частки, тобто грошове зобов’язання.

 

Згідно за ст.19 Закону про ТОВ товариство має право зменшити свій статутний капітал. У разі зменшення номінальної вартості часток усіх учасників товариства співвідношення номінальної вартості їхніх часток повинно зберігатися незмінним.

Після прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства його виконавчий орган протягом 10 днів має письмово повідомити кожного кредитора, вимоги якого до товариства не забезпечені заставою, гарантією чи порукою, про таке рішення. Кредитори протягом 30 днів після отримання повідомлення, зазначеного в частині третій цієї статті, можуть звернутися до товариства з письмовою вимогою про здійснення протягом 30 днів одного з таких заходів за вибором товариства:

1) забезпечення виконання зобов’язань шляхом укладення договору забезпечення;

2) дострокове припинення або виконання зобов’язань перед кредитором;

3) укладення іншого договору з кредитором.

У разі невиконання товариством зазначеної вимоги у встановлений строк кредитори мають право вимагати в судовому порядку дострокового припинення або виконання зобов’язань товариством. Якщо кредитор не звернувся до товариства з письмовою вимогою у строк, передбачений частиною четвертою цієї статті, вважається, що він не вимагає від товариства вчинення додаткових дій щодо виконання зобов’язань перед ним.

Закон про ТОВ не передбачає обов’язок товариства виплатити учаснику суму грошових коштів, на яку відбувається зменшення статутного капіталу. Тобто прямої норми, яка була би підставою виникнення грошового зобов’язання у такому випадку Закон про ТОВ не містить.

 

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, рахунок 40 «Зареєстрований (пайовий) капітал» призначено для обліку та узагальнення інформації про стан і рух статутного й іншого зареєстрованого капіталу, пайового капіталу підприємства відповідно до законодавства і установчих документів, а також внесків до оголошеного, але ще не зареєстрованого статутного капіталу.

Вказаний рахунок має субрахунок 401 «Статутний капітал», на якому відображається статутний капітал господарських товариств, державних і комунальних підприємств.

За кредитом рахунку 40 «Зареєстрований (пайовий) капітал» відображається збільшення зареєстрованого і пайового капіталу, а також надходження внесків до оголошеного, але ще не зареєстрованого статутного капіталу, за дебетом – його зменшення (вилучення). Відповідно до зазначеної Інструкції рахунок 40 за дебетом кореспондує, зокрема, з рахунком 67 «Розрахунки з учасниками».

Тобто відповідно до Інструкції у разі зменшення статутного капіталу ТОВ може бути відображена кредиторська заборгованість ТОВ перед учасником. Це і буде грошове зобов’язання ТОВ перед учасником.

 

Відповідно до ст.601 ЦКУ зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. При цьому зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Хоча для контролюючого органу краще таки укласти договір про припинення зобов’язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Умови, яких слід дотриматися, аби контролюючий орган мав мінімум запитань:

1. Строк виконання зобов’язань, які припиняються, має настати. Тобто зараховувати можна лише ті зобов’язання щодо оплати частки та щодо виплати суми, на яку зменшено СК, стосовно яких строк виконання настав, а не настане в майбутньому.
2. Вимоги мають бути однорідними, тобто грошовими та не обов’язково, але бажано в однаковій валюті.
3. Вимоги мають бути зустрічними, що в описаному варіанті цілком досягається: Фізична особа С є боржником Підприємства А за вимогою з оплати придбаної частки у Підприємстві В, а Підприємство А – боржником Фізичної особи С за зобов’язанням з виплати суми зменшення його СК.

Проблем з податковими органами уникнути навряд чи вдасться, а от відповіді на запитання податківців в ситуації, описаній вище, віднайти буде не складно, якщо оформити так, як рекомендовано вище.

 

Як варіант зниження ризику, можна запропонувати замінити зменшення СК Підприємства А, викупом Підприємством А частки Фізичної особи С у цьому ж Підприємстві А.

Згідно зі ст.25 Закону про ТОВ Товариство має право придбавати частки у власному статутному капіталі без його зменшення на розмір такої частки лише за умови, що на день такого придбання товариство сформує резервний капітал у розмірі ціни придбання викупленої частки, який не може використовуватися для здійснення виплат на користь учасників такого товариства. Відплатний договір про набуття товариством частки у власному статутному капіталі укладається лише за одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

У разі придбання частки (частини частки) учасника самим товариством без зменшення статутного капіталу товариства воно зобов’язане здійснити відчуження такої частки відплатно не пізніше ніж через один рік з дня придбання частки (частини частки), якщо інший строк не встановлено статутом товариства. Відповідне положення може бути внесене до статуту товариства, змінене або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь усі учасники товариства.

Або ж ТОВ може потім на вартість придбаної ним самим частки у самому собі, зменшити свій СК. Проте відплатний договір на набуття Товариством частки в самому собі точно буде підставою виникнення зобов’язання такого Товариства перед учасником – продавцем такої частки, або її частини.

 

 

  О.Єфімов,

Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді