Питання: отримано запит з ДПІ щодо розбіжностей по співставленню загальної площі землі, задекларованої в Додатку 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» та Додатку 3 «Розрахунку загального мінімального податкового зобов’язання». За період 2024-2025 років відповідь обґрунтувала, а ось за період 2023 року було проведено планову податкову перевірку, як вірно обґрунтувати відповідь на запит з відмовою, на які статті Податкового кодексу послатись?
Відповідь:
Відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Що до податкової перевірки, то вона проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Згідно з п. 78.2 ст. 78 ПКУ контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, передбачені пп. 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 ПКУ, «у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків».
Варто зауважити, що хоч вказана норма прямо забороняє лише проведення «повторних» перевірок, за аналогією, можна застосувати цю норму і до надання пояснень на запит від контролюючого органу за період, що вже перевірявся.
Згідно з п. 86.1 ст. 86 ПКУ результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт перевірки – документ, який складається у передбачених ПКУ випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати. Довідка перевірки – документ, який складається у передбачених ПКУ випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Отже, у відповіді рекомендуємо вказати, що оскільки період, визначений для проведення перевірки (2023 рік), вже перевірявся у рамках проведення планової перевірки, а відповідне питання щодо розбіжностей по співставленню загальної площі землі задекларованої в Додатку 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» та Додатку 3 «Розрахунку загального мінімального податкового зобов’язання» було предметом планової податкової перевірки, то всі пояснення та/або документи були вже надані під час такої перевірки. Також, можна зробити посилання на акт (довідку) перевірки, вказавши сторінку, на якій досліджувалось питання розбіжностей по співставленню загальної площі землі задекларованої в Додатку 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» та Додатку 3 «Розрахунку загального мінімального податкового зобов’язання».
Додатково наголошуємо, що ПКУ не містить заборони для контролюючого органу на надсилання запитів щодо періоду, за який вже була проведена перевірка. Ба більше, відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПКУ платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження.
Отже, у ПКУ передбачена заборона лише на проведення перевірок з охопленого попередньою перевіркою питання, однак не на надсилання запитів.
У зв’язку із зазначеним, радимо не відмовляти контролюючому органу у відповіді на запит, а надати обґрунтовану відповідь із зазначенням про проведену перевірку та її результати.
Анастасія ПОЛЄЖАЄВА, юрист Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та Партнери»