Відповідальність бухгалтера

Питання: ТОВ на загальній системі оподаткування, платник ПДВ не має в штаті посади головного бухгалтера. Звіти у Державну податкову службу (далі – ДПС) та Державну службу статистику підписує тільки директор.

Якщо приймається на роботу бухгалтер по роботі з первинними документами (посада так не буде називатись, це функціональні обов’язки, тобто фахівець початківець), яку він буде нести відповідальність? Чи буде його обов’язком, якщо він один бухгалтер на підприємстві підписувати звітність і набувати статусу головного бухгалтера?

Якщо приймається на роботу фахівець на посаду головного бухгалтера, яку відповідальність він несе? Тобто він підписує звіти разом з директором, а у випадку якщо ДПС знайде, наприклад, порушення з підозрою на умисне уникання сплати податків, то хто буде нести кримінальну відповідальність за такі порушення: директор чи головний бухгалтер?

Відповідь: Згідно з ч.2, ч.4 та ч.5 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно з дотриманням вимог цього Закону обирає форми його організації:

1) введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

2) користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

3) ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або підприємством, суб’єктом підприємницької діяльності, самозайнятою особою, що провадять діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності;

4) самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися, та в бюджетних установах.

Підприємство, що становить суспільний інтерес, зобов’язане утворити бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером, до складу якої входять не менше двох осіб. Положення цього абзацу не поширюється на недержавні пенсійні фонди та інститути спільного інвестування.

Підприємство самостійно, зокрема, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

При цьому, відповідно до спеціальної норми ст.11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємства зобов’язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку.

Фінансова звітність підписується керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку та бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства. У разі якщо бухгалтерський облік підприємства ведеться підприємством, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, фінансову звітність підписують керівник підприємства або уповноважена особа, а також керівник підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, або уповноважена ним особа. При цьому відповідальність підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, визначається законом та договором про надання бухгалтерських послуг.

Фінансову звітність підприємства, що становить суспільний інтерес, підписують керівник або уповноважена особа у визначеному законодавством порядку та головний бухгалтер. Фінансова звітність недержавних пенсійних фондів та інститутів спільного інвестування підписується у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідальність за своєчасне та у повному обсязі подання та оприлюднення фінансової звітності несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Враховуючи наведене, у разі коли штатним розкладом не передбачено посаду бухгалтера/головного бухгалтера, ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності здійснюється безпосередньо керівником (директором).

У такому разі на підприємстві не повинно бути посади бухгалтера/головного бухгалтера. Крім того, посадові обов’язки іншого працівника, який фактично виконує обов’язки бухгалтера/головного бухгалтера (якщо такий є) не можуть включати ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Якщо на підприємстві є посада бухгалтера/головного бухгалтера, то це вже виключає таку форму організації бухгалтерського обліку на підприємстві, як «самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства». Тобто, у цьому разі, фінансова звітність підписується і бухгалтером/головним бухгалтером, і керівником (директором).

З огляду на відповідальність, посада бухгалтера/головного бухгалтера є досить ризиковою. У деяких випадках за одне правопорушення бухгалтер може нести одночасно декілька або навіть усі види відповідальності, якими можуть стати: дисциплінарна, цивільно-правова, адміністративна та кримінальна.

Найчастіше бухгалтерів притягують до адміністративної відповідальності. Перелік неправомірних дій, за якими бухгалтера можуть притягнути до адміністративної відповідальності значний, серед них:

– відсутність податкового обліку, порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України (ст. 163¹ КУпАП);

– неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) (163² КУпАП);

– невиконання законних вимог посадових осіб податкових органів, перелічених у підпунктах 20.1.3, 20.1.24, 20.1.30, 20.1.31 ПК України (163³ КУпАП);

– неутримання або неперерахування до бюджету сум ПДФО при виплаті фізичній особі доходів;перерахування ПДФО за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством); неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян (163⁴ КУпАП);

– порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі: перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів (ст. 163¹⁵ КУпАП).

Що стосується кримінальної відповідальності, то до неї бухгалтерів притягають не так часто, але статтями КК України це передбачено за:

– привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (ст.191 КК України);

– ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) (ст.212 КК України);

– ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (ст.212¹ КК України);

– доведення до банкрутства (ст.219 КК України);

– шахрайство з фінансовими ресурсами (ст.222 КК України);

– зловживання владою або службовим становищем (ст.364 КК України);

– зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (ст.364¹ КК України);

– службове підроблення (ст.366 КК України);

– службова недбалість (ст.367 КК України).

Отже, бухгалтер/головний бухгалтер несе відповідальність за всі правопорушення, які вчинені ним у період роботи.

При цьому, відповідно до ч.8 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» головний бухгалтер або особа, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства, не несе дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності за подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, інформації про фінансову операцію, навіть якщо такими діями завдано шкоди юридичним або фізичним особам, та за інші дії, якщо він діяв у межах виконання Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

 

 

Ірина Овдійчук,

Старша партнерка, адвокатка Адвокатської фірми «Єфімов, Брожко та партнери»