EXPERTUS. Головбух
Питання: Чи може підприємство продати вживану плівку? Підприємство виробник продукції, яку упаковує в поліетиленову плівку. Трапляється бракована плівка з розмитим малюнком або написом. Контрагент, що купує немає ліцензії на утилізацію.
Відповідь:
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про утилізацію відходів» відходи – будь-які речовини, матеріали і предмети, яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися.
Згідно з п. 24 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про утилізацію відходів» підготовка відходів до повторного використання – проведення операцій з відновлення (перевірка, очищення або ремонт), після яких речовини, предмети та/або їх складові (компоненти), які були відходами, можуть бути використані повторно без будь-якого іншого оброблення.
Якщо жодна з таких операцій не є необхідною (тобто плівка вже придатна до повторного використання), то матеріал узагалі не слід розглядати як відхід.
Отже, якщо поліетиленова плівка, яка була у використанні або є бракованою (наприклад, із розмитим малюнком), не втратила функціональних властивостей, підприємство не має наміру її утилізувати, а, навпаки, реалізує її як продукцію, придатну до подальшого застосування (наприклад, у технічних або пакувальних цілях), така плівка не підпадає під визначення «відходи» у розумінні чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про утилізацію відходів» ієрархія управління відходами впроваджується центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями з метою (у порядку пріоритетності):
1) запобігання утворенню відходів;
2) підготовки відходів до повторного використання;
3) рециклінгу;
4) відновлення відходів (у тому числі виробництва енергії);
5) видалення відходів.
Таким чином, реалізація плівки для подальшого використання — навіть якщо вона була у використанні або є бракованою — повністю відповідає першому та другому рівням ієрархії. Це означає, що така господарська операція є пріоритетною з точки зору екологічного законодавства.
Відповідно до ст. 179 Цивільного кодексу України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов’язки.
Згідно ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Отже, якщо поліетиленова плівка, яка була у використанні або є бракованою, не втратила своєї цільової функції, не потребує утилізації, а може бути реалізована як товар, її продаж є цивільно-правовою операцією, а не поводженням із відходами. У такому разі ні у продавця, ні у покупця не виникає обов’язку мати ліцензію на поводження з відходами відповідно до статті 44 Закону України «Про управління відходами».
Тож, реалізація підприємством плівки, яка була у використанні або має дефекти друку, але залишається функціонально придатною до використання, є законною господарською операцією з купівлі-продажу, а не поводженням із відходами. Відтак, діяльність не підлягає ліцензуванню за умови, що така плівка не втратила споживчих властивостей і не класифікується як відходи.
Ваші питання – наші відповіді. Звертайтеся і знаходьте вирішення разом з нами!
Катерина МАРЧЕНКО
Юристка Адвокатського об’єднання
«Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери»