Чи можна не відповідати на запит Держаудитслужби

EXPERTUS. Головбух

Питання:

Чи можна не відповідати на запит Держаудитслужби (щодо відпрацювання робочого часу працівника, який за сумісництвом працював в бюджетній установі)?

Чи зобов’язана не бюджетна установа (ТОВ) надати інформацію на запит Держаудитслужби?

Яка відповідальність передбачена за ненадання інформації?

Відповідь:

Аналіз повноважень Держаудитслужби

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов’язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі – підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб’єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю» Держаудитслужба має право одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб об’єктів, що контролюються, письмові пояснення з питань, які виникають у ході здійснення державного фінансового контролю;

Проте, пояснення можуть бути запитані лише від службових та / або матеріально відповідальних осіб замовників. Тобто запит про надання пояснень з переліком питань адресують не замовнику, а конкретному працівнику з числа службових (див. статтю 18 Кримінального кодексу України) чи матеріально відповідальних (див. статтю 135¹ Кодексу законів про працю України) осіб.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю» Держаудитслужба має право одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб – підприємців інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 6 Постанови КМУ «Про затвердження Положення про Державну аудиторську службу України», ДАСУ має право безоплатно отримувати інформацію, документи та матеріали від підприємств незалежно від форми власності, якщо це необхідно для аналізу фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ.

Чи підпадає ТОВ під контроль ДАСУ?

ДАСУ здійснює контроль за використанням державних коштів, що стосується бюджетних установ, але в деяких випадках перевірки можуть зачіпати і приватні підприємства.

Ваше ТОВ не є бюджетною установою, тому загалом не підпадає під прямий контроль ДАСУ. Однак ДАСУ може запитувати інформацію, якщо:

ТОВ мало господарські відносини з бюджетною установою. Наприклад, виконувало роботи, надавало послуги чи постачало товари. У такому разі ДАСУ може вимагати документи, що підтверджують ці відносини, та перевіряти, чи не було порушень у витрачанні бюджетних коштів.
ТОВ брало участь у публічних закупівлях. Оскільки ДАСУ контролює дотримання законодавства у сфері публічних закупівель, запит може стосуватися перевірки виконання договорів, цінових пропозицій тощо.
Запит стосується використання бюджетних коштів через інші механізми фінансування. Наприклад, якщо ваша компанія отримувала державні дотації, субсидії або гранти.

Якщо ж запит ДАСУ стосується виключно внутрішніх питань вашого ТОВ, які не пов’язані з використанням державних коштів, ви маєте право не надавати таку інформацію.

Щодо вимоги надання інформації про відпрацьований час працівником.

Законодавством України не надано чіткого визначення понять «робочий день» і «робочий час». Разом з цим, відповідно до роз’яснення Міністерства праці та соціальної політики України, наданого листом від 22.06.2007 № 199/13/116-07, робочий час – це час, протягом якого працівник повинен виконувати обов’язки за трудовим договором. Режим роботи, тривалість робочого часу і часу відпочинку встановлюються роботодавцем самостійно у правилах внутрішнього трудового розпорядку або у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, встановлених чинним законодавством, Генеральною та Галузевою угодами.

Документом, який визначає робочий час працівника є Правила внутрішнього трудового розпорядку або положеннями трудового контракту.

Визначення поняття правила внутрішнього трудового розпорядку (ПВТР) ані в КЗпП, ані в інших нормативних актах немає. Але такий документ неодноразово згадується у КЗпП, зокрема у ст. 142 КЗпП.

Зважаючи на практику, ПВТР – це локальний нормативний акт, що регулює внутрішній трудовий розпорядок на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності та визначає взаємні права й обов’язки роботодавця і працівників.

У правилах внутрішнього трудового розпорядку мають бути детально висвітлені всі аспекти організації праці на підприємстві:

порядок прийняття і звільнення працівників;
основні обов’язки працівників та роботодавця;
час початку і закінчення роботи, а також час закінчення роботи в передвихідні та передсвяткові дні;
час, наданий для відпочинку і харчування;
час і місце отримання заробітної плати;
порядок видання розпоряджень, що стосуються роботи;
порядок ознайомлення із загальними інструкціями з охорони праці і пожежної безпеки;
види заохочень за успіхи в роботі та стягнень за порушення трудової дисципліни.

ПВТР є обов’язковими для роботодавця. Позиція Мінсоцполітики стосовно того, що ПВТР – обов’язковий документ на підприємстві, викладена у листі від 21.06.2017 № 312/0/22-17/13.

Проте, оскільки в ст. 142 КЗпП мова йде тільки про підприємства, установи та організації, то вважаємо, що для підприємців, які мають найманих працівників, затвердження ПВТР не є обов’язковим. Такий висновок підтверджується і позицією державних органів, зокрема Мінсоцполітики в листі від 21.05.2019 № 34/0/23-19/133.

У цьому листі зазначено, що оскільки фізична особа – підприємець у розумінні норм КЗпП виступає роботодавцем, то він має вести кадрову документацію. Зокрема, він має оформляти локальні акти та може розробляти правила внутрішнього трудового розпорядку. Тож мова йде про можливість, але не обов’язок. Але підприємці однаково мають врегулювати питання режиму робочого часу своїх працівників. Для цього вони можуть додати відповідні положення до письмового договору з працівником.

За відсутність на підприємстві ПВТР можуть бути застосовані такі заходи відповідальності:

На підставі ст. 265 КЗпП – штраф для суб’єкта господарювання в розмірі 1 МЗП. Цей штраф застосовується за порушення інших вимог законодавства про працю;
На підставі ст. 41 КУпАП – адміністративний штраф для посадових осіб підприємства в розмірі від 30 до 100 НМДГ (від 510 до 1 700 грн).

Відповідно до ч. 6 ст. 4 Положення про Державну службу України з питань праці затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Отже, хоча законодавством визначений обов’язок роботодавця документально врегульовувати питання робочого часу працівника у правилах внутрішнього трудового розпорядку або, в окремих випадках, у трудовому договорі/контракті. Тільки Державна служба України з питань праці наділена виключними повноваженнями перевіряти правила внутрішнього трудового розпорядку, проте, навіть вона не може перевірити «відпрацювання робочого часу працівника», оскільки законодавством не передбачений обов’язок для усіх юридичних осіб документально фіксувати це.

Відповідальність за ненадання інформації

Відповідно до ст. 164² Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), порушення фінансового законодавства, зокрема:

приховування в обліку доходів або витрат,
відсутність бухгалтерського обліку,
внесення неправдивих даних до фінансової звітності,
перешкоджання працівникам органу державного фінансового контролю у проведенні перевірок,

тягне за собою штраф від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне порушення протягом року — штраф від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів.

Важливо зазначити, що ненадання інформації не є триваючим правопорушенням. Верховний Суд у постанові від 11.12.2018 у справі №242/924/17 зазначив, що триваючими є лише проступки, які пов’язані з безперервним невиконанням встановлених обов’язків.

Висновок

ТОВ, як приватне підприємство, не підпадає під прямий контроль Держаудитслужби (ДАСУ), якщо не використовує бюджетні кошти або не є учасником публічних закупівель. Проте, ДАСУ має право запитувати інформацію, якщо:

ТОВ здійснювало господарські відносини з бюджетною установою.
ТОВ брало участь у публічних закупівлях.
Запит стосується використання бюджетних коштів (дотації, субсидії тощо).

Щодо інформації про відпрацьований час працівника, який працював за сумісництвом у бюджетній установі, варто враховувати, що:

Ведення обліку робочого часу регулюється локальними актами ТОВ (Правила внутрішнього трудового розпорядку, трудовий договір тощо).
Контроль за дотриманням трудового законодавства здійснює Держпраці, а не ДАСУ.
Законодавство не передбачає обов’язку всіх юридичних осіб документально фіксувати відпрацьований час працівників.

Чи можна не відповідати на запит ДАСУ?
ТОВ має право не надавати інформацію, якщо вона не стосується використання бюджетних коштів. Якщо ДАСУ запитує відомості про внутрішній трудовий розпорядок ТОВ чи відпрацювання годин, компанія може законно відмовити, аргументуючи це відсутністю відповідних повноважень у ДАСУ.

Яка відповідальність за ненадання інформації?
Якщо запит стосується фінансових питань, пов’язаних із бюджетними коштами, ненадання відповіді може призвести до штрафу за ст. 164² КУпАП: