Довідка про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку – резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання

EXPERTUS. Головбух

Питання: Питання стосовно подачі декларації про майновий стан ФОП, як громадянина, який збирається за кордон на постійне проживання. Згідно з п.179.3 ст.179 ПКУ не пізніше 60 днів що передують виїзду за кордон треба подати Декларацію про майновий стан та отримати Довідку про сплату або відсутність податкових зобов’язань.

Технічно електронний кабінет не приймає. ФОП припиняти діяльність не збирається. Особисто була у податковій, відповіли, що треба подавати на припинення та проходити перевірку.

Як бути в цій ситуації?

Як ФОП може отримати цю довідку?

Відповідь: Відповідно до п.179.3 ст.179 Податкового кодексу України платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до контролюючого органу податкову декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.

Контролюючий орган протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації зобов’язаний перевірити визначене податкове зобов’язання, сплату належної суми податку і видати довідку про таку сплату та про відсутність податкових зобов’язань з цього податку, що подається до органів митного контролю під час перетину митного кордону і є підставою для проведення митних процедур.

Порядок оформлення і видачі довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов’язань) затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 568, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.07.2017 за № 839/30707 (далі – Порядок № 568).

Порядок видачі довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку – резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1243 (далі – Порядок № 1243).

Відповідно до пунктів 2 – 4 Порядку № 568 довідка про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов’язань) видається безоплатно на підставі заяви платника податків про видачу Довідки за формою, наведеною у додатку до Порядку № 568, та поданої Декларації.

Заява та Декларація подаються платником податків або його уповноваженим представником до контролюючого органу за місцем податкового обліку, а тими платниками податків – фізичними особами (крім самозайнятих осіб), які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання (тимчасово переміщені особи), – до будь-якого контролюючого органу.

Заяву за вибором платника податку може бути подано в паперовій формі або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених розділом II ПКУ. Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє надіслати лист (заяву тощо) до відповідного органу ДПС.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 568 контролюючий орган після надходження Декларації зобов’язаний перевірити:

достовірність визначених у декларації доходів шляхом звірки з даними, наявними в інформаційних системах контролюючого органу;

обґрунтованість застосування ставок податку на доходи фізичних осіб, військового збору;

правильність визначення податкових зобов’язань та повноту їх сплати.

Згідно з п.7 Порядку № 568 Довідка видається контролюючим органом за місцем податкового обліку, зокрема платникам податку – резидентам, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання та які звернулися відповідно до пункту 179.3 статті 179 ПКУ, – протягом тридцяти календарних днів після надходження Декларації та сплати належної суми податку на доходи фізичних осіб, військового збору.

Довідка видається у паперовій та/або електронній формах. Довідку у паперовій формі отримує безпосередньо платник податків або його уповноважений представник за місцем податкового обліку.

Для фізичних осіб – платників податку – резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, Довідка дійсна протягом 60 календарних днів з дати її видачі за наявності документа, що посвідчує особу (пункт 9 Порядку № 568).

Довідка видається за відсутності заборгованості зі сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору (для платників податку, визначених пунктом 179.3 статті 179 ПКУ).

Як видно з норм наведених нормативно-правових актів при отриманні вказаної заяви контролюючий орган перевіряє лише:

обґрунтованість застосування ставок податку на доходи фізичних осіб, військового збору;

правильність визначення податкових зобов’язань та повноту їх сплати.

При цьому документальна перевірка фізичної особи в такому разі не здійснюється. Так само чинне законодавство не вимагає припинення підприємницької діяльності ФОПа, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання. Адже, як свідчать положення п.179.3 ПКУ та наведених Порядку № 568 та Порядку № 1243, така Довідка видається фізичній особі – резиденту. Тобто виїзд на постійне проживання за кордон не призводить до втрати статусу резидента фізичною особою.

Нормами ПКУ регулюється статус «податкового» резидента, тобто особи, яка вважається резидентом саме для податкових відносин, а не взагалі.

Так, згідно з пп.14.1.213. п.14.1. ст.14 ПКУ резидент з числа фізичних осіб – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні.

У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 № 2235-III документами, що підтверджують громадянство України, зокрема, є: паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Отже, за наявності паспорта громадянина України позбутися податкового резидентства неможливо.

При цьому нерезиденти – це фізичні особи, які не є резидентами України (пп. 14.1.122 ПКУ).

Згідно з пп.291.5.7. ст.291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, зокрема фізичні та юридичні особи – нерезиденти.

Тож попри той факт, що фізична особа проживатиме постійно за межами України, вона залишається резидентом України за нормами ПКУ, що не позбавляє її статусу податкового резидента України, а отже й права бути зареєстрованим як ФОП на спрощеній системі оподаткування.

З наведеного слід дійти висновку про те, що вимога контролюючого органу щодо припинення підприємницької діяльності та проходження документальної перевірки є такою, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Як зазначено в п.179.3. ПКУ вказана Довідка подається до органів митного контролю під час перетину митного кордону і є підставою для проведення митних процедур. Іншими словами така Довідка потрібна в тому випадку, коли фізична особа, яка виїздить з України на постійне проживання за межами України, планує вивозити з України майно чи цінності, які підлягають митному декларуванню, а отже їй доведеться проходити митні процедури.

До того ж така довідка може бути потрібною для фінансового моніторингу в банку країни, в якому фізична особа планує зберігати грошові кошти, джерела походження яких треба пояснити працівникам такого банку.

О.Єфімов,

Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді