Активи рф та її резидентів в Україні: вилучення

“ЮРИСТ & ЗАКОН”, 12 за 23 березня 2023

24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабну війну проти України. Цього ж дня Президент України підписав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до ст.1 якого воєнний стан було уведено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. А потім воєнний стан було вже неодноразово продовжено. Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ зазначений Указ Президента був затверджений.

Один із наслідків військової агресії рф проти України – Закон «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» від 03.03.2022 № 2116-ІХ. Метою цього Закону є захист суверенітету і територіальної цілісності України, національних інтересів, національної безпеки, забезпечення її економічної самостійності, прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави.

Правовими підставами для прийняття Закону про вилучення є:

  • Конституція України,
  • Декларація про суверенітет України, відповідно до якої народ України має виключне право на володіння, користування і розпорядження національним багатством України,
  • положення IV Гаазької конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатка до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі від 18.10.1907, згідно зі ст.3 якої воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення, підлягає відповідальності у формі відшкодування збитків, якщо для цього є підстави. Вона є відповідальною за всі дії, вчинені особами, які входять до складу її збройних сил.

Закон про вилучення визначає правові засади примусового вилучення з мотивів суспільної необхідності (включаючи випадки, за яких це настійно вимагається військовою необхідністю) об’єктів права власності російської федерації як держави, яка почала повномасштабну війну проти України, та її резидентів.

Деякі терміни

У вказаному Законі примусовим вилученням в Україні об’єктів права власності російської федерації та її резидентів вважається примусове вилучення об’єктів права власності як самої російської федерації, так і об’єктів права власності її резидентів з мотивів суспільної необхідності (включаючи випадки, за яких це настійно вимагається військовою необхідністю) на користь держави Україна на підставі і в порядку, встановлених цим Законом. Тобто вилучатимуться і вилучаються активи як самої росії, як держави, так і її резидентів. При цьому, об’єктами права власності російської федерації та її резидентів, які вилучатимуться, вважаються:

  • рухоме і нерухоме майно;
  • кошти, вклади у банках;
  • цінні папери, корпоративні права;
  • інше майно (активи), що знаходяться (зареєстровані) на території України та безпосередньо або через афілійованих осіб належать російській федерації та її резидентам. Тобто стосовно корпоративних прав вилученню підлягатимуть корпоративні права не лише учасників юридичних осіб, а й кінцевих бенефіціарних власників.

Резидентами у вказаному Законі визнаються юридичні особи (їх філії, представництва), що здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України на території України, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких прямо або опосередковано є російська федерація та/або у яких російська федерація прямо або опосередковано чи юридичні особи, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких є російська федерація та/або у яких російська федерація прямо або опосередковано має частку у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, інше членство (участь у будь-якій формі) у юридичній особі.

Одразу слід зазначити, що Прикінцеві положення Закону про вилучення не містять делегування будь-яким органам державної влади повноважень на прийняття нормативно-правових актів, спрямованих на виконання цього Закону. Тобто усі правові механізми діють винятково у тому вигляді, в якому вони зазначені у цьому Законі.

Повна версія статті за посиланням: https://uz.ligazakon.net/?utm_source=360_ligazakon_net&utm_medium=menu_burger&_ga=2.74103314.1095510493.1629972308-2102391081.1583855090#/articles/EA016527

 Автор: О.Єфімов, Старший Партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді