Приватна сонячна електростанція

Відповідь: Закон України «Про альтернативні джерела енергії» від 20.02.2003 № 555-IV (далі – Закон №555) до альтернативних джерел енергії відносить сонячну, вітрову, геотермальну, гідротермальну, аеротермальну, енергію хвиль та припливів, гідроенергію, енергію біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів, та вторинні енергетичні ресурси, до яких належать доменний та коксівний гази, газ метан дегазації вугільних родовищ, перетворення скидного енергопотенціалу технологічних процесів.

Сприяння розвитку альтернативної енергетики як екологічно чистої і безпаливної підгалузі енергетики шляхом встановлення «зеленого» тарифу та оплати електростанціям, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії всієї виробленої ними електричної енергії в повному обсязі у грошовій формі, без застосування будь-яких видів заліків погашення заборгованості із розрахунків за електроенергію віднесено до державної політики в електроенергетиці.

Тобто держава закріпила у Законі №555 свою зацікавленість у розвитку цього напрямку виробництва електроенергії. Суть її полягає в тому, що держава зобов’язується купувати електроенергію, вироблену з сонячної енергії, за спеціальним «зеленим» тарифом.

У Законі «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 №2019-VIII навіть спеціальний для цього термін є: «Гарантований покупець». Відповідно до ст.65 вказаного Закону КМУ з метою забезпечення загальносуспільних інтересів та виконання гарантій держави щодо купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об’єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії – виробленої лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим «зеленим» тарифом або за аукціонною ціною, визначає суб’єкта господарювання державного сектора економіки для виконання функцій гарантованого покупця електричної енергії. Гарантований покупець зобов’язаний купувати у суб’єктів господарювання, яким встановлено «зелений» тариф, або у суб’єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об’єктах електроенергетики або чергах їх будівництва (пусковому комплексі) з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії – вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм «зеленим» тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування «зеленого» тарифу або строку дії підтримки, якщо такі об’єкти суб’єктів господарювання включені до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому в кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об’єктах електроенергетики або чергах їх будівництва (пусковому комплексі) з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії – виробленої лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби відповідного об’єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку.

Відповідно до ст.1 Закону №555 «зелений» тариф – це спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об’єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії.

«Зелений» тариф на електричну енергію, вироблену з сонячної енергії встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП). Цей тариф відрізняється у залежності від суб’єкта, який виробляє та продає електроенергію. Так, для кожного суб’єкта господарювання, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об’єкта електроенергетики або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу) встановлюється окремо.

Що ж до приватних домогосподарств, то для них «зелений» тариф встановлюється єдиним і залежить лише від виду альтернативного джерела енергії. А ще він залежить від періоду, в якому об’єкт електроенергетики уведено в експлуатацію. Так, для приватних домогосподарств постановою НКРЕКП від 29.09.2017 №1186 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію для приватних домогосподарств» передбачено встановлення «зеленого» тарифу на електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 30 кВт та які введені в експлуатацію:

з 01.04.2013 по 31.12.2014 – 1406,11 коп/кВт·год (без ПДВ);

з 01.01.2015 по 30.06.2015 – 1264,65 коп/кВт·год (без ПДВ);

з 01.07.2015 по 31.12.2015 – 785,39 коп/кВт·год (без ПДВ);

з 01.01.2016 по 31.12.2016 – 745,28 коп/кВт·год (без ПДВ);

з 01.01.2017 по 31.12.2019 – 709,39 коп/кВт·год (без ПДВ);

з 01.01.2020 по 31.12.2023 – 637,60 коп/кВт·год (без ПДВ).

 

Відповідно до Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб’єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.08.2019 №1817 (далі – Порядок №1817), фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу для суб’єктів господарювання та приватних домогосподарств встановлюється шляхом перерахування в євро «зеленого» тарифу, розрахованого за офіційним валютним курсом НБУ на зазначену дату. Іншими словами, «зелений» тариф «прив’язано» до курсу євро.

 

Закон №555 не ототожнює суб’єктів господарювання і приватні домогосподарства щодо участі їх у виробництві та продажу альтернативної електроенергії з сонця за «зеленим» тарифом.

 

Відмінність 1. Для встановлення «зеленого» тарифу суб’єкт господарювання до відповідної заяви має додати документи, перелік яких значно об’ємніший і за кількістю, і за їх змістом (п.2.1 Порядку №1817). Це, наприклад, пояснювальна записка з детальною інформацією про суб’єкта господарювання (форма власності, установлена потужність, корисний відпуск електричної енергії та інші характеристики об’єкта електроенергетики); зведений кошторис фактичних витрат будівництва об’єкта електроенергетики (вартість генеруючого обладнання, вартість будівельних та пусконалагоджувальних робіт, вартість приєднання електроустановок до електричних мереж, вартість іншого енергетичного обладнання та споруд, розташованих на об’єкті електроенергетики, що є невід’ємною частиною об’єкта електроенергетики); копію пояснювальної записки проєкту будівництва об’єкта електроенергетики (черги його будівництва (пускового комплексу)); копії договору про приєднання до електричних мереж та технічних умов приєднання до електричних мереж електроустановки, яка виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії; копію зареєстрованого повідомлення про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт, виданого відповідно до чинного законодавства; копію виданого уповноваженим органом сертифіката, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта проєктній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, або зареєстрованої відповідно до законодавства декларації про готовність об’єкта до експлуатації; загальну фотографію об’єкта електроенергетики (черги будівництва (пускового комплексу)) в електронному вигляді.

Додатково суб’єкт господарювання має надати копію договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом, укладеного відповідно до частини четвертої статті 71 Закону України «Про ринок електричної енергії», якщо об’єкт електроенергетики (черга його будівництва (пусковий комплекс)) введений в експлуатацію після 31.12.2019 та виробляє електричну енергію з енергії сонячного випромінювання встановленою потужністю, яка більше 1 МВт.

І це усе може зробити лише той суб’єкт господарювання, який отримав або має намір отримати ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії в установленому законодавством порядку та виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії (п.1.2. Порядку №1817).

Приватних домогосподарств, об’єкти електроенергетики (генеруючі установки) яких виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт, вимога щодо отримання ліцензії не стосується. Та й механізм встановлення тарифу відбувається більш об’єктивно.

Відмінність 2. Як було зазначено побутовий споживач має право встановлювати у своєму приватному домогосподарстві генеруючу установку (генеруючі установки) з дотриманням одночасно двох умов:

• загальна величина встановленої потужності установок не повинна перевищувати 30 кВт;
• їх потужність при цьому не повинна перевищувати потужність, дозволену побутовому споживачеві до споживання за договором про користування електричною енергією.

 

Відмінність 3. При цьому на відміну від суб’єкта господарювання побутовий споживач вправі продавати електропостачальнику електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії за «зеленим» тарифом не в повному обсязі, а в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії його приватним домогосподарством. Тобто, якщо генеруюча установка побутового споживача виробила протягом місяця 1000 кВт, а він спожив 500 кВт електроенергії, то електропостачальник зобов’язаний купити всю електроенергію, але оплатити за «зеленим» тарифом – лише різницю між виробленою і спожитою: 1000 – 500 = 500 кВт. Тобто відбувається зарахування не коштів, а кВт.

Відмінність 4. Оподаткування.

Суб’єкти господарювання сплачують податки з операцій від продажу електроенергії в залежності від системи оподаткування, на якій перебувають такі платники; від того, зареєстровані вони платниками ПДВ чи не зареєстровані.

Що ж до фізичних осіб, то доходи, отримані ними від продажу електроенергії за «зеленим» тарифом, оподатковуються на загальних підставах. В ІПК від 21.09.2017 № 2022/Ч/99-99-13-02-03-14/ІПК ДФС України вказує на те, що грошова сума, отримана побутовим споживачем від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії його приватним домогосподарством, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника податку як інші доходи і оподатковується податковим агентом податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах, тобто за ставками 18% і 1,5% відповідно. Тобто ПДФО і ВЗ сплачує Гарантований покупець, який виплачує споживачеві вартість купленої за «зеленим» тарифом електроенергії. При цьому базою оподаткування є лише різниця між проданою і спожитою електроенергією, а не уся вироблена споживачем електроенергія.

Якщо ж виробництво і продаж електроенергії за зеленим тарифом здійснюватиме платник ПДВ, то він отримає джерело «покриття» сплаченого ПДВ у вартості обладнання та будівництва сонячної станції (податковий кредит). Це також додатковий фінансовий плюс.

 

 

Щодо того, чи займатися підприємницькою діяльністю з постачання електроенергії, виробленої з енергії сонця, вирішувати варто самому підприємцю в залежності від великої сукупності факторів: наявність вільних чи позикових коштів; наявність об’єкта нерухомого майна чи земельної ділянки, де буде встановлена генеруюча установка; витрати на обслуговування генеруючої установки…

Проте побутові споживачі, якими у побуті є ті ж самі суб’єкти господарювання, можуть інвестувати вільні кошти у генеруючу установку, встановивши її на даху власного будинку. Ті, хто встановлює такі установки, обіцяють повернення коштів у строк до 5-6 років.

Однак, слід зважувати на існуючі ризики, а також на те, що вартість електроенергії, що споживається, усе більше зростає. Це при тому, що оплата її споживачем відбувається з додаванням ПДВ, а отримання коштів від Гарантованого покупця без ПДВ і за вирахуванням ПДФО і ВЗ. Тобто треба з калькулятором і власними показниками ретельно порахувати, що вигідніше: продавати чи самому споживати ту електроенергію.

Особливо під час блекаутів, які відбуваються «завдяки» нашому північному сусіду, слід виходити з того, що сонячна електростанція не виробляє електроенергію і вона не продається в мережу. То може буде ефективніше таку електростанцію відключити від мережі і накопичувати вироблену в день енергію та використовувати її самому вночі? Усе те треба рахувати, враховуючи велику кількість факторів, описати які в одній такій відповіді, мабуть, навряд чи вдасться.

  О.Єфімов,

Старший Партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді